-
Семчище Руслан Степанович
Семчище Руслан Степанович | |
---|---|
Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Русла́н Степа́нович Семчище (7 лютого 1977 — 19 листопада 2014) — старший солдат Збройних сил України.
Життєвий шлях
Закінчив оріховицьку початкову школу, 1992-го — ужгородську ЗОШ № 17. Закінчив ПТУ № 19, столяр-верстатник. Протягом 1995—1997 років проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. По тому працював охоронцем, столяром-верстатником. 1998 року одружився, із дружиною Наталею виховували двох синів.
З 2003 року проходив військову службу за контрактом, електрик-оператор, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.
З 24 липня 2014-го перебував у зоні бойових дій. Ніс службу на блокпосту під Станицею Луганською. 19 листопада 2014-го загинув під час виконання бойового завдання в районі Станиці. Тоді ж загинув солдат Ігор Розлуцький.
Без Руслана лишились батьки — Степан Васильович та Віра Михайлівна, сестра Тетяна, дружина Наталія, двоє синів — Іван й Мирослав.
Похований в селі Оріховиця.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно)
- 19 листопада 2015-го на приміщенні клубу в Оріховиці відкрито пам'ятну дошку Руслану Семчищу