-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сєдов Олексій Олексійович

Матеріал з Разом
Версія від 18:30, 1 серпня 2022, створена ua>Леонід Панасюк
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сєдов Олексій Олексійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олексі́й Олексі́йович Сєдо́в ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1990 року в місті Дніпропетровськ. Виріс в багатодітній сім'ї, де був єдиним сином; закінчив дніпропетровську школу. Служив в армії протягом 2009—2010 років, потім працював на Південному машинобудівному заводі.

У часі війни — стрілець 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). 26 липня 2014-го з побратимами виїхав під Дебальцеве.

Загинув під час спроби батальйону 25-ї бригади взяти штурмом місто Шахтарськ внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м. Шахтарськ Донецької області. Снаряд влучив у БТР. Російські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото і потім хизувались у соцмережах. Терористи тимчасово поховали біля недобудованої церкви у парку Шахтарська — Артема Джубатканова, Євгена Сердюкова, Олексія Сєдова, Станіслава Трегубчака, Петра Федоряку, Халіна Володимира та, можливо — Володимира Самишкіна. Тоді ж поліг Андрій Болтушенко. Вважається зниклим старший лейтенант Шатайло Михайло Сергійович — тіло не ідентифіковане.

Тіло Олексія змогли вивезти з Шахтарська тільки у жовтні. Його тіло лежало у братській могилі біля недобудованої церкви у парку Шахтарська. Похований з почестями 18 жовтня 2014 року на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська.

Без Олексія лишились батько, мама Раїса Миколаївна, та чотири сестри.

Нагороди та вшанування

  • 14 березня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • на будинку де проживав Олексій, 24 травня 2018 року йому відкрито меморіальну дошку[1][2].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub