-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Синчак Анатолій Анатолійович

Матеріал з Разом
Версія від 21:47, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синчак Анатолій Анатолійович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці

Анато́лій Анато́лійович Синча́к (, Снітків, Вінницька обл. — Шаблон:ДС, Дебальцеве, Донецька обл.) — молодший сержант Збройних сил України.

Життєвий шлях

Закінчив ЗОШ в селі Мошни Черкаського району. Проживав у селі Будо-Орловецька.

У часі війни — молодший сержант 13-го батальйону «Чернігів-1».

Пізно увечері 17 лютого загинув від кульового поранення у голову, намагаючись врятувати свого командира — у бою під Дебальцевим.

На початку березня тіло доправили до села Будо-Орловецька, 5 березня 2015-го з Анатолієм попрощатися вийшло все село.

Без Анатолія лишилися мама, дружина, двоє дітей.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • травнем 2015 року в селі Мошни на фасаді будівлі ЗОШ, де навчався Анатолій Синчак, відкрито меморіальну дошку його честі
  • ім'ям Анатолія Синчака названо вулицю в селі Мошни.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub