-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Смолярчук Василь Іванович

Матеріал з Разом
Версія від 21:47, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смолярчук Василь Іванович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Васи́ль Іва́нович Смолярчу́к ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України. Один із «кіборгів».

Життєпис

Виріс у багатодітній сім'ї. Мобілізований 19 серпня 2014 року, солдат 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, стрілець. З листопада перебував у зоні бойових дій.

19 січня 2015-го загинув під час оборони аеропорту Донецька. Група, у складі якої був Василь, мала завданням доставити до нового терміналу зенітну установку — була необхідна для зачистки верхніх поверхів будівлі від терористів. В умовах обмеженої видимості та безперервних гранатометних обстрілів МТ-ЛБ згорів цілком. Після вибуху та утворення завалів у новому терміналі аеропорту доля Василя була невідомою.

Через місяць тіло Василя Смолярчука вдалося вивезти із ДАП разом з тілами Владислава Алексейчука, Олексія Марченка, Петра Савчука, Миколи Самака та Дмитра Ґудзика.

Впізнаний за експертизою ДНК. 30 квітня 2015-го з Василем попрощалися у Рожищах, 1 травня похований у селі Тристень.

Без Василя лишились цивільна дружина Тетяна Стеценко та донька Богдана 2011 р.н.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub