-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Собченко Олег Андрійович

Матеріал з Разом
Версія від 13:13, 16 серпня 2023, створена ua>Polonskiy (Інформація про нагородження посмертно)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Собченко Олег Андрійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олег Андрійович Собченко (Шаблон:Н. , Корсунь-Шевченківський — Шаблон:П.Шаблон:ДС[1]) — український громадський діяч, військовик. Активіст Євромайдану. Учасник російсько-української війни з 2014, герой оборони Києва у березні 2022, що згідно деякихШаблон:Яких? оцінок був одним з тих, хто врятував Київ від захоплення росіянами.

Життєпис до 2022

Народився 4 грудня 1973 у Корсунь-Шевченківському Черкаської області, закінчив там школу і надалі проживав. Був підприємцем.[1]

Олег Собченко був активним членом фонду Героїка, що боровся за увічнення памяті про борців за державність України. Як тесляр і каменяр Олег Собченко впродовж багатьох років безкорисливо працював над відновленням памятників[2]. Згідно спогадів речника Генштабу ЗСУ Андрія Ковальова саме Собченко реалізовував всі масштабні проєкти "Героїки" своїми руками.

Олег Собченко був учасником багатьох патріотичних вуличних акцій, зокрема Мовного Майдану.[3]

З початком Революції Гідності став її активістом, був сотником Самооборони Майдану. Під час протистояння з Беркутом у Черкасах отримав чисельні забої.[3] 20 лютого 2019 за заслуги під час Революції Гідності Олег Собченко отримав Орден «За мужність» III ступеня [4]

З початком 2014 Російсько-української війни воював до 2016 у складі одного з підрозділів батальйону Азов який з жовтня 2014 став полком «Азов».[3]

Після повернення після служби в Азові до Корсуня-Шевченківського боровся щоб врятувати річку Рось від забруднення і обміління.[5]

Участь у війні з Росією у 2022-23 роках

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 долучився до 72 омбр ім. Чорних Запорожців оператором-аеророзвідником[3]. На початку березня 2022 року брав участь в битві за Київ: боях у районі Лютіж — Демидів — Козаровичі, в тому числі — за греблю в Козаровичах та за село Мощун[6].

3 травня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Олег Собченко отримав Орден «За мужність» II ступеня[7]

Загинув 24 січня 2023 року від отриманих поранень у результаті російського артилерійського обстрілу в м. Вугледар на Донеччині. Похований у м. Корсунь-Шевченківський на Черкащині.

Нагороди

Примітки

Посилання

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Портали