Татомир Володимир Степанович

Матеріал з Разом
Версія від 01:14, 2 квітня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Татомир Володимир Степанович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володи́мир Степа́нович Татоми́р (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — молодший сержант Збройних сил України.

Короткий життєпис

Гранатометник 42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору».

28 серпня військовики рухалися на вантажівці «Урал» та потрапили у засідку терористів між Новокатеринівкою та Ленінським; у бою загинули сержант 42-го БТРО Юрій Кириєнко, солдати Дмитро Ільгільдінов, Анатолій Лифар, Ілля Письмений, дещо віддаленіше — Євген Мельничук, Володимир Татомир, Максим Харченко.

Знайдений пошуковою групою «Місія „Евакуація-200“» («Чорний тюльпан») 25 вересня 2014-го. Похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі.

Лишились мама та син.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub