-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Франишин Дмитро Юрійович

Матеріал з Разом
Версія від 21:55, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Юрійович Франишин
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Дмитро́ Ю́рійович Франи́шин ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєвий шлях

Кулеметник, 81-а окрема аеромобільна бригада — 90-й окремий аеромобільний батальйон, псевдо «Злостний гном».

18 січня 2015-го отримали наказ дістатися до одного з терміналів ДАП, забрати вбитих та змінити поранених, мала відбутися чергова ротація. Вирушили на трьох МТЛБ. Уночі проти 20 січня через густий туман бригада збилася з визначеного курсу, відійшовши майже на кілометр від дороги, потрапили в засідку. Почався одночасний обстріл з трьох сторін, 1 бойова машина встигла швидко змінити курс і відійти в безпечне місце, інші зазнали ушкоджень. Вибухом було вбито й поранено солдатів, що перебували зверху на броні, серед тих, що загинули — Володимир Загуба. Друге влучання сталося в задній люк машини, з якого в той час вибиралися бійці. Бабенко Вадим Вікторович залишився живим, поранений у ногу, потрапив до полону. Автомобіль, у якому їхав Франишин, врізався в будівельні конструкції та вибухнув. Перебував у списках зниклих безвісти. Впізнаний за експертизою ДНК.

Без Дмитра лишились батьки, дружина Оксана, донька Кароліна 2008 р.н.

1 квітня 2015-го у Вінниці відбулося прощання з Дмитром та ще двома воїнами Зулінським Сергієм та Шевчуком Леонідом. 2 квітня похований на кладовищі села Стадниця.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
  • 24 серпня 2015 року в селі Стадниця Вінницького району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Шкільна, 23), де навчався Дмитро, йому відкрито меморіальну дошку.
  • 17 жовтня 2016 року у центрі села Стадниця Вінницького району біля меморіалу воїнам-односельцям, загиблим під час Другої світової війни, відкрито пам'ятний знак на честь двох загиблих земляків у зоні антитерористичній операції, один з яких Дмитро Франишин.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[2][3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub