-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бєляєв Іван Олександрович

Матеріал з Разом
Версія від 15:35, 13 грудня 2022, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Бєляєв
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Іва́н Олекса́ндрович Бєля́єв (  — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1986 року у місті Харків. Здобув фах кухаря у профтехучилищі; строкову службу проходив у ВСП в місті Київ. Працював за фахом, кухарем в одному з ресторанів Харкова. Захоплювався екстрімом, автівками, займався парашутним спортом, цікавився зброєю.

У часі Революції Гідності брав активну участь у Самообороні Харкова; був активістом харківської ГО «Взаємодія». У березні 2017 року вступив на військову службу за контрактом; старший солдат, старший розвідник-радіотелефоніст 2-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 54-го батальйону.

1 вересня 2018-го загинув внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої під час проведення інженерних робіт по фортифікаційному обладнанні спостережного посту на Світлодарському напрямку. Ще один військовик, старший спостережного посту, зазнав поранення.

Похований в Харкові на Алеї Героїв 18-го (Безлюдівського) кладовища.

Без Івана лишились мама і брат.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 47/2019 від 28 лютого 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ