-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Шингур Дмитро Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 21:58, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шингур Дмитро Васильович
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях ( посмертно)
Шаблон:Wikidata/p373

Дмитро́ Васи́льович Шингур (Шаблон:Н , смт Новопсков, Луганська область, Українська РСР, СРСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, поблизу с. Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовий льотчик, миротворець, майор (посмертно) Збройних сил України, штурман вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації. Загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1981 року у Новопскові на Луганщині, в родині військового льотчика. Зростав разом зі старшим на 7 років братом Сергієм. Родина часто переїжджала, 1991 року, коли полк батька вивели з Угорщини, Шингури опинилася у Вапнярці на Вінниччині, де прожили 12 років. У Вапнярці Дмитро закінчив школу, а коли батько вийшов на пенсію — переїхали на Запоріжжя, у село Кінські Роздори Пологівського району. В дитинстві брати мріяли бути пожежними та десантниками, однак у старших класах остаточно визначилися з майбутньою професією військових льотчиків. У 2006 році Дмитро закінчив Харківське льотне училище (однокурсник Сергія Тітаренка[1]) та розпочав службу в авіаційній бригаді у місті Броди, в одній ескадрильї зі старшим братом Сергієм Шингуром.

Брав участь у миротворчій місії ООН в Ліберії у складі українського миротворчого контингенту, пройшов кілька ротацій.

Капітан, штурман вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, в/ч А2595, м. Броди.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014 у складі екіпажу вертольоту виконував завдання із доставлення вантажів та особового складу в зоні проведення антитерористичної операції. Вивозив поранених із зони бойових дій, перевозив на борту лікарів, медикаменти, харчі та зброю, постійно брав участь у порятунку колег-військових та цивільного населення.

Обставини загибелі

24 червня екіпаж вертольоту Мі-8МТ («63-й жовтий»), під командуванням підполковника Андрія Бєлкіна, доправив вантаж в район Слов'янська і забрав групу фахівців Служби безпеки України, які встановлювали телекомунікаційне обладнання в зоні проведення АТО. Після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу. Внаслідок влучення ракети вертоліт вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське) Слов'янського району, почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олексій Волохов і Олександр Кондаков.

О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська[2][3][4].

Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 4 липня тіла льотчиків доставили літаком на аеродромі в Конюшкові, після чого з ними попрощались у Бродах, в клубі військової частини[5][6][7].

Похований у селі Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області, де живуть батьки. Посмертно присвоєне військове звання майора.

Залишились батьки Василь Іванович та Олександра Дмитрівна, брат Сергій — учасник АТО, дружина та двоє дітей: син Дмитро 2007 р.н., і донька Діана 2011 р.н.[8]

Нагороди

Вшанування пам'яті

У травні 2015 в авіаційній військовій частини у Бродах відкрито меморіал військовим льотчикам, які загинули в районі Слов'янська 2 травня та 24 червня 2014 року. Військовослужбовці бригади відкрили 8 стел Алеї Слави, вкритих парашутами, з іменами та портретами полеглих товаришів[10].

24 червня 2015 біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам[11][12].

У серпні 2017 на місці загибелі екіпажу гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний хрест з іменами бродівських льотчиків[13].

В с. Кінські Роздори на Запоріжжі на будівлі сільської ради встановлено меморіальну дошку на честь Дмитра Шингура[14].

Примітки

Посилання

http://memorybook.org.ua/28/shingur.htm
http://loda.gov.ua/news?id=11667
http://www.rayonka.com/news/view/name/hingur_dima/
http://iz.com.ua/zaporoje/46343-v-zaporozhskoy-oblasti-pogibshego-v-ato-letchika-v-posledniy-put-provozhalo-vse-selo-fotoreportazh.html
http://33kanal.com/molodizhna-gazeta/dmitro-shingur-zaginuv-iz-pobratimami-pid-798.html


Шаблон:Учасники РУВ

  1. Неостанній бій майора Тітаренка // «Свобода», 3 липня 2015
  2. Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих // «Українська правда», 24 червня 2014
  3. У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ // «Українська правда», 24 червня 2014
  4. На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець // «Українська правда», 25 червня 2014
  5. http://ak-inzt.net/news/3877-04-07-2014-na-lvivshhyni-proshhajutsja-iz-zagyblymy-vertolitnykamy

  6. http://gazeta.ua/articles/regions/_na-lvivschini-proschayutsya-iz-zagiblimi-vertolitnikami/567911

  7. Трирічна донька офіцера-льотчика, який загинув на Донбасі, вірить, що її тато став ангелом // «Сьогодні», 6 липня 2014
  8. http://www.silskivisti.kiev.ua/19320/print.php?n=29651

  9. Шаблон:УПУ
  10. У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну // Сайт Міністерства оборони України, 5 травня 2015
  11. На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015
  12. На тому трагічному місці біля гори Карачун // Радивилів.info, 26 червня 2015
  13. На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Донецької ОДА, 22 серпня 2017
  14. В селі Кінські Роздори Запорізької області відкрили меморіальну дошку у пам'ять про загиблого в зоні АТО земляка Шаблон:Ref-ru // «Факти», 2 лютого 2015