-
Янчук Володимир Степанович
Янчук Володимир Степанович | |
---|---|
СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Володи́мир Степа́нович Янчу́к (1970—2014) — сержант Збройних сил України, снайпер, 93-тя окрема механізована бригада, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1970 року у місті Харків. Закінчив 76 школу у м.Харкові. На зламі 1980-х — 1990-х років проходив строкову військову службу в лавах ЗС СРСР. Брав участь у Карабаській війні.
Був розлучений, залишилась донька Янчук Поліна Володимирівна
мати Янчук Галина Миколаївна
батько Янчук Степан Панкратович (померлий)
сестра Короленко Валентина Степанівна
Навесні 2014 року визвався добровольцем на захист України (початок АТО).
Сержант, снайпер 93-ї ОМ бригади.
10 липня поранений в бою біля села Карлівка — натиску проросійських бандформувань-терористів протистояли підрозділи 93-ї бригади, частини батальйонів «Донбас» та «Дніпро-2».
Отримав складні уламкові поранення, лікарі боролися за життя 21 день.
Помер в Харкові від поранень.
Похований на кладовищі селища Лідне.
Друга дружина військовослужбовця та її донька загинули миттєво в результаті резонансної ДТП, яка трапилася ввечері 18.10.2017 року на вул. Сумській в м. Харкові[1].
Нагороди та вшанування
- 21 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- вшановується 1 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування пам'яті загиблих військовослужбовців.