-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ярмолюк Олексій Вікторович

Матеріал з Разом
Версія від 12:08, 15 квітня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярмолюк Олексій Вікторович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олексі́й Ві́кторович Ярмолю́к ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1988 року в селі Боровичі Волинської області, де закінчив середню школу. В юності захоплювався кінним спортом. Пройшов строкову службу в саперному взводі Президентського полку. Демобілізувавшись, працював дільничним інспектором міліції в Боровичах. Звільнився з міліції, поїхав на заробітки до Києва, зустрів свою кохану і після повернення одружився.

4 лютого 2015 року призваний за мобілізацією; старший солдат, служив у 184-му навчальному центрі, потім в 14-й бригаді, сапер.

30 липня 2015-го під час розміновування ділянки під Маріуполем поблизу Талаківки на встановленій російськими терористами міні підірвалися двоє саперів, Дмитру Загородньому відірвало ноги. Олексій лікувався в Дніпропетровську та Києві, за 20 днів переніс більше 8 операцій. Під час вибуху нирки відмовило, постійний діаліз. Внаслідок травм переніс ампутацію лівої ноги. Численні осколкові ураження правої ноги та руки. Волонтери та небайдужі люди допомагали, постійно були потрібні донори крові. Помер рано вранці 18 серпня 2015 року у київському військовому шпиталі.

Похований в Боровичах.

Без Олексія лишилися дружина Тетяна, батьки, два брати та сестра.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)[1]
  • 18 лютого 2016 року в боровицькій ЗОШ відкрито меморіальну дошку на його честь.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ