-
Березюк Володимир Володимирович
Шаблон:ПІП Шаблон:Військовик Володимир Володимирович Березюк (бл. 1992 — 22 березня 2012) — український військовик. Загинув під час нападу зловмисників на військову частину. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Біографія
Народився у родині Володимира та Лариси Березюк, навчався у середній школі № 42 Харкова. Проходив строкову службу у 164-й радіотехнічній бригаді Повітряного командування «Центр» у Харкові. Загинув під час нападу на військову частину. На думку експерта Радіо Свобода — Олександра Ковальова, причиною смерті Березюка стала відсутність у нього спеціальної підготовки. Нападники атакували зненацька, так що Березюк не встигнув зробити попереджувальний постріл. Він отримав сім ножових поранень і помер на місці. Напад відбили товариші Березюка, один з нападників був вбитий, іншого затримали. Згодом другого нападника засудили до довічного покарання[1].
Згідно з матір'ю Володимира Березюка — Людмили, її сину залишався тиждень до демобілізації[2]. Похований на п'ятнадцятому міському кладовищі[3].
Указом президента України № 220/2012, Володимира Березюка «За мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов'язку», було посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня, разом з ним нагороду отримали два його товариша які відбили напад[4].
Урочисте вручення нагород відбулося 5 квітня 2012 року, на ньому були присутні батьки Володимира Березюка — Володимир та Лариса. Замість Володимира нагороду отримала матір. Під час вручення нагород, голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін так характеризував нагороджених[5]: Шаблон:Початок цитати Ці люди в мирний час здійснили подвиг. Вони чесно, сумлінно та професійно виконали свій військовий обов'язок. Шаблон:Кінець цитати Харківський міський голова Геннадій Кернес сказав, що[5]: Шаблон:Початок цитати Ім'я Володимира Березюка буде вписано золотими літерами в історію солдатської слави. Вічна йому пам'ять. Шаблон:Кінець цитати
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (30.03.2012)[4]
- нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині» (2012)[5]
Пам'ять
- Меморіальна дошка на фасаді середньої школи № 42[6].
- Ім'я Володимира Березюка було «навічно» внесено в списки 164-ї радіотехнічної бригади[5].
Примітки
- ↑
https://www.radiosvoboda.org/a/24524705.html
- ↑
https://crime.fakty.ua/154384-sud-po-delu-o-napadenii-na-voinskuyu-chast-v-harkove-obvinyaemyj-vyslushal-pozhiznennyj-prigovor-bezuchastno
- ↑
https://photo.unian.ua/photo/404229-vladimir-berezyuk
- ↑ 4,0 4,1
http://old.kmu.gov.ua/kmu/control/ru/publish/printable_article?art_id=245090732
- ↑ 5,0 5,1 5,2 5,3
https://kharkivoda.gov.ua/news/60452
- ↑
http://www.sq.com.ua/ukr/news/suspilstvo/28.04.2012/u_harkovi_vidkrili_memorialnu_doshku_soldatu_zagiblomu_pri_napadi_na_vijskovu_chastinu/