-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гордійчук Микола Миколайович (співак і військовик)

Матеріал з Разом
Версія від 14:46, 12 червня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Миколайович Гордійчук
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях міліції
Шаблон:Wikidata/p373

Микола Миколайович Гордійчук (позивний «Гризун»; 26 травня 1986, м. Рівне — 22 липня 2015, Донецька область) — український співак, шоумен, військовик, молодший сержант міліції, міліціонер батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Гарпун» ГУМВС України в Київській області. Кавалер ордену «За мужність» III ступеня (посмертно).

Життєпис

Народився в родині військових. Коли Миколі виповнився рік, батьки отримали квартиру в м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області і переїхали туди.

Навчався у Кам'янець-Подільській ЗОШ № 7. Закінчив Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, за спеціальністю — психолог.

Член НСОУ «Пласт» від 1993 року, старший пластун. 2009 року був інструктором військово-патріотичного табору «Легіон-12».

Учасник команди КВК «Наш Формат». Ведучий молодіжної програми «Шоу Кадрів». Був засновником та солістом групи «Своєрідне», а потім групи «The DenDi», та відомим шоуменом у Кам'янці-Подільському. Відомий також як Nik Своєрідний.

Під час Євромайдану Микола Гордійчук був у 15-й сотні Самооборони Майдану «Вільні люди».

Захоплювався військовою справою. Планував стати офіцером.

У зону АТО відправився добровольцем та з квітня 2015 року служив у батальйоні спеціального призначення «Гарпун», позивний «Гризун».

Отримав численні осколкові поранення кінцівок і тулуба поблизу блокпосту «Шахта», між містами Авдіївка та Ясинувата (Донецька область), внаслідок чого помер під час транспортування до військового шпиталю Красноармійська.

Прощання

Поховали Миколу Гордійчука 25 липня на Алеї слави в Кам'янці-Подільському. Віддати шану воїнові прийшли тисячі мешканців, основна частина яких — молодь, побратими зі Сходу, пластуни, молоді солісти, друзі, а також наречена. Відспівали тіло бійця в церкві, в якій за місяць він збирався повінчатися. Поховальна церемонія пройшла пішки через старе місто під оплески, ніби вдячність Миколі Гордійчуку за чудовий концертний виступ.

Відзнаки

  • орден «За мужність» III ступеня (15 вересня 2015, посмертно) — за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі,[1]
  • відзнака Кам'янець-Подільського міського голови «За заслуги перед міською громадою» (посмертно),
  • найвища пластова відзнака — Залізний Пластовий Хрест (посмертно);
  • в кінці травня 2016-го у ЗОШ №7, котру він закінчив, встановлено меморіальну дошку честі Миколи Гордійчука та Аркадія Чухнова;
  • в честь Миколи Гордійчука перейменована колишня вулиця Жукова у Кам'янці-Подільському[2].

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:Commonscat Шаблон:External media

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-bio-stub