-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Іваник Володимир Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 15:46, 13 грудня 2022, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іваник Володимир Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володи́мир Васил́ьович Іва́ник ( — Шаблон:ДС) — боєць Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».

Життєпис

Народився 1987 року у місті Стебник (Львівська область); мешкав у Бориславі. Службу в армії проходив у президентському полку. Працював на будівництві у Києві, займався декоративною штукатуркою.

Брав активну участь в подіях Революції Гідності. В часі війни — доброволець 8-го окремого батальйону «Аратта» УДА.

Володимир та Андрій Луців були товаришами ще до війни, вони разом пішли на фронт. Воювали у Пісках та ДАП, в Широкиному. Володимир також воював у Бахмуті, Лисичанську, Луганську.

21 червня 2017 року загинув у бою поблизу міста Авдіївка внаслідок прямого влучення вистрела ворожого танка. Два бійці УДА загинули, ще двоє зазнали чисельних осколкових поранень та опіків.

Після прощання у Львові та Бориславі похований на кладовищі мікрорайону Солець (Стебник).

Без Володимира батько Василь та мама Марія Іваники; брат, дружина та маленький син.

Нагороди

  • Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (грудень 2018; посмертно)[1];
  • В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • медаль «Доброволець АТО» (посмертно).
  • 25 січня 2018 року рішенням Бориславської міської ради надано звання «Почесний громадянин Борислава» (посмертно)[3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub