-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Стельникович Віталій Віталійович

Матеріал з Разом
Версія від 10:32, 31 березня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стельникович Віталій Віталійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Віта́лій Віта́лійович Стельнико́вич (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України.

Життєпис

Народився в багатодітній сім'ї, рано втратив маму. Дітей виховував батько-інвалід ІІ-ї групи. З відзнакою закінчив 2004 року Житомирське профтехучилище, здобув професію столяра-будівельника.

Працював у Перебродському лісництві Словечанського держлісгоспу, без відриву від виробництва у Малинському лісотехнічному коледжі здобув освіту. Від 2009 року працював лісником у держспецпідприємстві «Чорнобильська пуща» (Паришівське лісництво).

Мобілізований у березні 2014 року, солдат 30-ї окремої механізованої бригади.

Під час бойових дій на Луганщині зазнав поранення, після лікування повернувся на фронт. В зоні бойових дій затримав злочинця, командування надіслало його батьку Похвальний лист за достойне виховання сина. Внаслідок важкого поранення впав у кому, перебував в районній лікарні Мелітополя, згодом перевезений до Запоріжжя. 1 грудня серце Віталія зупинилося.

Похований в селі Бігунь.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Посилання

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ