-

Сьогодні 24 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Комаров Ярослав Михайлович

Матеріал з Разом
Версія від 15:52, 13 грудня 2022, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комаров Ярослав Михайлович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Яросла́в Миха́йлович Комаро́в (  — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1984 року в місті Київ. Навчався в ЗОШ № 239 Оболонського району, після 9 класів — в ПТУ № 9. 2002 року здобув професію газоелектрозварювальника-рихтувальника кузовів легкових автомобілів. 2002 року призваний на строкову службу до лав ЗСУ, по контракту від 2003-го служив сапером у миротворчій місії в Іраку. Демобілізувавшись, працював по професії на станції техобслуговування.

Брав участь в подіях Революції Гідності.

У часі війни доброволець; проходив навчання у Львівській області, де надав побратиму першу медичну допомогу — чим врятував життя, матері було направлено лист-подяку. Старший солдат, командир відділення саперного взводу, 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар». Від 19 жовтня 2015 року — у зоні бойових дій. Проходив службу снайпером, потім сапером у групі прикриття; брав участь у багатьох боях, зокрема неподалік селища Новгородське й у Мар'їнському районі.

16 березня 2016 року нагороджений відзнакою знаком командуючого сухопутних військ «За службу», 16 травня — грамотою та нагрудним знаком «За зразкову службу». Тричі рятував життя побратимів.

11 липня 2016-го вранці загинув під час виконання бойового завдання неподалік Славного (Мар'їнський район): сапери разом з групою прикриття висунулися на передній край та натрапили на міну направленої дії із «розтяжкою», загинули Ярослав Комаров й молодший лейтенант Юрій Гуртяк, ще один вояк зазнав поранень.

13 липня з Комаровим попрощалися на Майдані Незалежності.

Без Ярослава лишилися мама, дружина, донька 2009 р.н.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 345/2016 від 22 серпня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]
  • Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» III ступеня
  • нагрудним знаком «Герой Киянин» (посмертно)
  • 14 жовтня 2017 року на будинку 16Е, де він проживав (Оболонський проспект) відкрито меморіальну дошку честі Ярослава Комарова.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub