-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Грицаюк Олександр Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 12:09, 5 квітня 2023, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.3)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Грицаюк
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олекса́ндр Володи́мирович Грицаю́к (  — Шаблон:ДС) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1971 року в селі Сарни (Монастирищенський район, Черкаська область). Від 2004 року проживав у місті Христинівка. Навчався у Черкаському клубі юних моряків; 1989-го здобув фах електромеханіка, також — машиніст пересувної електростанції та тракторист-машиніст. Після проходження строкової служби в танкових військах протягом 1991—2003 років працював у колгоспі «Перемога» села Сарни. Від 2004 року — електриком у виробничому підрозділі «Локомотивне депо Христинівка».

31 жовтня 2017-го вступив на військову службу за контрактом; сержант, старший механік-водій відділення управління командира батальйону зв'язку 24-ї бригади.

25 серпня 2019 року в передобідню пору зазнав вкрай важких мінно-вибухових поранень під час обстрілу біля міста Мар'їнка.

Помер 1 вересня у дніпровській лікарні ім. Мечникова.

Відбулося прощання у Христинівці; похований в селі Сарни[2]

Без Олександра лишилися батьки, три сестри, брат, дружина, четверо дітей й онуки.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ