-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Єрмак Олег Григорович

Матеріал з Разом
Версія від 23:34, 9 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єрмак Олег Григорович
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Оле́г Григо́рович Єрма́к (  — Шаблон:ДС) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1982 року в Москві (РРФСР). Дитинство провів у НДР. До першого класу пішов у Житомирі, де й закінчив ЗОШ № 26. Вищу освіту здобув у Харківському військовому університеті з червоним дипломом, офіцер-танкіст.

Майор, начальник штабу—перший заступник командира 2-го механізованого батальйону, 30-та окрема механізована бригада.

З весни 2014-го у складі батальйону відбув до Чаплинки, на межу з Кримом.

Брав участь у боях за Степанівку, добу не виходив на зв'язок. Коли зателефонував, перша фраза його була: «Я живий»; добиралися з-під Солнцевого. Був у 6-денній відпустці. По тому брав участь у боях за Савур-Могилу й Дебальцеве.

23 жовтня 2015 року зазнав травми, несумісної із життям — внаслідок автокатастрофи у місті Артемівськ Донецької області.

Похований у місті Новоград-Волинський.

Без Олега лишилися дружина Катерина та донька Надія.

Катерина Єрмак продовжує військову службу — солдат інформаційно-технологічного вузла 30-ї бригади.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (25.11.2015, посмертно)[1]
  • 5 грудня 2016 року на фасаді житомирської ЗОШ № 26 відкрито меморіальну дошку Олегу Єрмаку.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ