-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Луговський Юрій Анатолійович

Матеріал з Разом
Версія від 22:58, 23 жовтня 2022, створена 188.163.42.243 (обговорення) (→‎Родина: нема такого слова)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луговський Юрій Анатолійович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ю́рій Анато́лійович Луговський (, м. Червоноград, Львівська область, Україна — Шаблон:ДС, с. Водяне, Волноваський район, Донецька область, Україна) — сержант Національної гвардії України, снайпер-розвідник полку «Азов», позивний «Баррет».

Біографія

Народився 5 червня 1994 року у місті Червонограді Львівської області. Змалку прислуговував у храмі. Закінчив Червоноградську загальноосвітню школу № 9. У Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї здобув спеціальність столяра, працював за фахом.

Перебував у лавах УНСО з літа 2012 року — у Львівському осередку, де не пропускав жодного військового вишколу. Після створення відокремленого Червоноградського осередку перейшов до нього, де навчав молодих побратимів. Завжди проявляв активну проукраїнську позицію, був активним учасником Революції Гідності в складі загонів УНСО.

Файл:Юрій Луговський на фронті з прапором УНСО. 2016 р.jpg
Юрій Луговський на фронті з прапором УНСО, 2016 р.

З початком російської збройної агресії проти України у 2014 році пішов добровольцем до батальйону спецпризначення НГУ «Донбас», був стрільцем 3-го відділення 2-го взводу 1-ї роти, мав позивний «Пром». Пройшов бої за Іловайськ.

У лютому 2015 року перейшов в «Азов». Сержант, снайпер, заступник командира розвідвзводу 1-го батальйону особливого призначення Окремого загону спецпризначення «Азов» 18-го полку оперативного призначення, в/ч 3057 Східного ОТО НГУ. Захищав Широкине і Маріуполь. Ефективно працював на «нулі» по кілька місяців поспіль. В одному з боїв за Широкине у квітні 2015 року куля «Баррета» знищила бойовика-окупанта прямо під час зйомок пропагандистського сюжету російського телеканалу[1].

Загинув 9 березня 2018 року о 2:15 поблизу села Водяне у Приазов'ї від кулі ворожого снайпера, під час дуелі снайперських пар.

10 березня з бійцем попрощався особовий склад полку «Азов» у гарнізоні в селі Урзуф. Під час звернення до присутніх командир полку зазначив, що 14 березня «Баррет» повинен був отримати іменну вогнепальну зброю до Дня добровольця[2].

Похований на Алеї Героїв Червоноградського цвинтаря в селі Бендюга[3][4][5].

Залишились мати Наталія Луговська — психолог у реабілітаційному центрі бійців АТО в м. Соснівка, волонтер[6], — та сестра.

Шаблон:Цитата

Нагороди та звання

Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].

За особистий внесок у захисті суверенітету і територіальної цілісності України нагороджений:

19 квітня 2018 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Червонограда» (посмертно) .

Родина

Мати Юрія - психолог полку "Азов" Наталія Луговська. Загинула 5 травня 2022 року під час боїв на металургійному комбінаті "Азовсталь" [8][9].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ