-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Карась Євген Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 13:41, 10 вересня 2023, створена ua>Yakudza (Захистив «Карась Євген Васильович» ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 12:41, 10 жовтня 2023 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 12:41, 10 жовтня 2023 (UTC))))
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Євген Васильович Карась Шаблон:Життєпис — український громадський діяч та активіст, лідер громадської організації С14[1], учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 14 листопада 1987 року[2] у Києві. У 1994—2001 навчався у київській середній школі № 284, у 2001—2005 роках — у Дніпровському технічному ліцеї міста Києва.[3]

У 2011 році закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка, магістр філософії.[4][3]

Брав участь у протестах проти забудови Скверу Стуса і перебудови Гостинного двору.[5]

Діяльність С14 щодо забудов привернула увагу правоохоронних органів, за активістами почалося стеження. У 2013 році активістам С14 вдалося схопити співробітника правоохоронних органів, що вів стеження. Євген Карась тоді повідомив, що це був співробітник департаменту «Т» СБУ, що мали завдання залякувати активістів С14 та Свободи. Невдовзі проти Євгена Карася було порушено кримінальну справу за організацію заворушень на одному з будівельних майданчиків. Євген Карась почав переховуватися, оскільки був оголошений у розшук.[6]

Євромайдан

Брав активну участь у подіях Євромайдану на стороні протестувальників.[5] 1 грудня 2013 року, поки відбувалися заворушення на вулиці Банковій, Євген Карась був одним з координаторів, що керували захопленням будівель КМДА та Будинку профспілок на Хрещатику силами активістів Майдану. Згодом був призначений комендантом захопленої КМДА.[6]

Згідно з даними Бориса Гонти, журналіста видання «Букви», у подіях 18—20 лютого ні сам Євген Карась, ні учасники С14 чи сотні Святослава участі не брали.[6] Після перемоги Євромайдану раніше відкриту кримінальну справу проти Карася закрили.[6]

Війна на сході України

Після початку конфлікту вступив у батальйон МВС «Київ-2».[5][6] Чергував на блокпості в районі Волновахи, займався виявленням спільників проросійських угруповань.[6]

Згодом перейшов до батальйону «Гарпун», який спеціалізувався на розвідці та антидиверсійних діях.[5]

З початком російского вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року бере участь в бойових діях у складі Збройних Сил України.

Родина

Брат — Володимир Карась, загинув при обороні Києва 3 березня 2022 року

Санкції та судові справи

В серпні 2017 року поліція зупинила у Дніпрі автомобіль Opel під керуванням Євгена Карася, патрульні склали протокол про водіння в нетверезому стані. Однак суд закрив справу на тій підставі, що поліція не внесла алкотестер, який використовувала, до переліку технічних засобів.[7][8]

У листопаді 2018 року Росія наклала іменні санкції на українських діячів. Але переплутала лідера націоналістичної організації С14 Євгена Васильовича Карася з його тезкою Євгеном Валерійовичем Карасем, який тримає художню галерею в Києві, і ввела їх проти останнього.[9] Але у грудні того ж року Євген Васильович Карась потрапив до оновленого російського санкційного списку.[10]

В січні 2019 року Євгена було заочно арештовано Басманним судом Москви за напад на російське посольство в Києві 2016 року. Сам Карась відкидає свою участь в заході, називаючи Росію «криворукими терористами»[11].

Діяльність

Політична

У 2012—2014 роках працював помічником народного депутата Андрія Іллєнка з ВО Свобода.[12][3]

У 2014 році балотувався до Київради за списками «Свободи», але не пройшов.[5]

Громадська

Заснував ініціативу «Освітня асамблея».[13] У 2018 році цей проєкт дістав фінансування від держави, ставши одним з переможців у конкурсі громадського бюджету Києва, комісія мала членів з Міністерства молоді та спорту.[13][14] Сам Євген Карась уточнив, що гроші виділяються на проведення заходів, а не на громадські організації.[15]

Після початку повномасштабної фази війни з РФ став на захист України у складі одного із підрозділів.Шаблон:Джерело

Примітки

Посилання

Інтерв'ю

Шаблон:Учасники РУВ