-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кітновський Олексій Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 05:03, 10 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Володимирович Кітновський
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олексі́й Володи́мирович Кітно́вський (Шаблон:ДС — Шаблон:ДС) — старший лейтенант Збройних сил України.

Життєвий шлях

У часі війни — військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади.

Після поранення в зоні бойових дій Олексій лікувався у військовому госпіталі, та був переведений до тубдиспансеру — підозра на туберкульоз. Там його забив до напівсмерті місцевий наркозалежний хворий. Після 12 днів перебування в комі Олексій помер у лікарні швидкої допомоги міста Миколаєва.

Похований 15 вересня 2014-го на кладовищі Гаразджа, Луцький район.

Без Олексія лишились мама Світлана Сергіївна, дружина Тетяна та дочка Ірина

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • «За жертовну любов до своєї Вітчизни, відданість, доблесть і звитягу» — відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно).

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub