-
Коломієць Дмитро Валерійович
| Дмитро Коломієць Дмитро Валерійович Коломієць | |
|---|---|
 МайорШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Дмитро Валерійович Коломієць (5 грудня 1973, м. Біла Церква, Київська область — 24 лютого 2022, с. Кринцілів, Хмельницький район, Хмельницька область) — український військовий льотчик-винищувач (майор). Герой України (2022, посмертно).
Життєпис
Народився 5 грудня 1973 року в місті Біла Церква Київської області. Вибір професії для Дмитра був очевидним. Майже усі в родині були військовими. Бабуся служила у зенітних військах[1], а батько — військовий льотчик, тож дитинство промайнуло на аеродромах та гарнізонах. Закінчив Озерненську гімназію.
З 1980 по 1990 рік навчався в Озерненській середній школі.
В 1990 році вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, по завершенню якого був направлений на службу в Озерне. Опанував літаки Су-27, МіГ-29 та Л-39.
24 лютого 2022 року, одним із перших зустрів ворога. З самого ранку, коли більшість українців ще спокійно спали та не підозрювали, що розпочалась широкомасштабна війна, офіцер вступив у повітряний бій в повітряному просторі України над Хмельниччиною. Дмитро героїчно відвернув на себе вогонь ворожої авіації, виконуючи завдання на літаку L-39. Це дозволило врятувати побратимів. Пропускаючи бойову групу, був збитий літаком окупантів в районі с. Кринцілів Хмельницького району Хмельницької області[2][3][4].
Похований в с. Скоморохи на Житомирщині.
Залишилася дружина та донька.
Нагороди
- звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
- Медаль за 15 років зсу ( 2006).
- Медаль за сумлінну службу 1 ступеня!( 2012).
- Медаль за 20 років сумлінної служби
Примітки
Джерела
- Верховний Головнокомандувач присвоїв звання «Герой України» 12 захисникам // Вголос. — 2022. — 1 березня.
- Олехнович, А. Льотчик-винищувач Дмитро Коломієць загинув у повітряному бою, прикриваючи побратимів // АрміяInform. — 2022. — 29 березня.
- Голодрига, Ю. «Я не хочу Героя, я хочу живого татка». 48-річний льотчик-винищувач загинув у повітряному бою, прикриваючи побратимів // Експрес. — 2022. — 27 березня.
Посилання
- Шаблон:YouTube // Збройні Сили України.
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑ 24 лютого загинув льотчик-винищувач Повітряних Сил ЗСУ Дмитро Коломієць
- ↑ Зло, озброєне ракетами, бомбами й артилерією, треба зупинити негайно — звернення Президента України // Офіс Президента України. — 2022. — 28 лютого.
- ↑ Орел, І. Зеленський нагородив званням Героя України 12 українських воїнів. Шістьох героїв — посмертно // Forbes.ua. — 2022. — 1 березня.
- ↑
http://news.dks.com.ua/index.php/news/zhitomir/65213
Кожне виконане Повітряними силами завдання – це врятовані життя українців – Президент у День ПС ЗСУ - ↑ Шаблон:УПУ