-
Коняга Володимир Анатолійович
| Коняга Володимир Анатолійович | |
|---|---|
 МатросШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Коняга Володимир Анатолійович (21 грудня 1974, Озаринці, Могилів-Подільський район, Вінницька область — 15 жовтня 2015) — матрос, радіотелеграфіст взводу зв'язку 1-ї бригади морської піхоти (Миколаїв). Призваний за мобілізацією 23 квітня 2015 року.
Життєпис
У 1987 році закінчив Озаринецьку СЗШ. Після закінчення школи вступив у Барське ПТУ де здобув професію слюсаря — ремонтника. У 18 років був призваний на службу в армії на 2 роки. Певний час працював на Могилів-Подільському машинобудівному заводі. Проходив службу у військовій частині А2802, смт. Мангуш, Донецької області, де був радіотелеграфістом взводу зв'язку танкового батальйону. У Володимира Коняги залишилась сім'я: Дружина Коняга Оксана Степанівна, 1975 р.н., син: Коняга Вадим Володимирович, 1995 р.н. та дочка: Коняга Настя Володимирівна, 1999 р.н.[1][2].
Вшанування
- 18 грудня 2015 року в Озаринцях на будівлі ЗОШ відкрито меморіальну дошку Володимиру Конязі
- 24 серпня 2016-го у місті Могилів-Подільський біля входу до міського парку відкрито Меморіал пам'яті героїв антитерористичної операції, серед яких є й портрет Володимира Коняги