-
Наконечний Іван Максимович
Іван Максимович Наконечний (18 жовтня 1931, Київ, УРСР — 7 березня 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану. Найстарший[1] загиблий Небесної сотні, помер в лікарні після травм не сумісних з життям. Герой України. Офіцер ВМС СРСР.
Біографія
Офіцер ВМС СРСР у відставці.
З 1982 року він жив із сім'єю в Києві.
Два роки тому поховав дружину, уродженку Санкт-Петербурга, якій вдалось пережити блокадну зиму.
На Майдані
Був присутній на Майдані від часу розгону студентів 30 листопада 2013 року. Після розгону студентів у листопаді 2013 року він щодня був на Майдані і підтримував народ України! Це у 82 роки!
Посвідчення захисника Майдану — номер 91587 від 8 січня 2014 року. Родичі вмовляли його не ходити на Майдан в такому віці. У відповідь вони чули, що він давав військову присягу — захищати свій народ. Іван знав, на яку небезпеку наражає себе, тому заздалегідь поклав до кишені паспорт і аркуш паперу з контактами родичів. Їх знайшли в кишенях загиблого.
Помер Іван в одній із київських лікарень від ран, отриманих під час сутичок 19 лютого на вулиці Інститутській. Важкі травми голови і шийного відділу хребта спричинили кому, внаслідок чого до тями Іван Наконечний так і не прийшов. Швидка привезла його до Інституту нейрохірургії і професор, який робив йому операцію, припустив, що удар міг бути нанесений важким металевим предметом.
Син Івана мешкає у Санкт-Петербурзі, на батьківщині своєї матері. Він був повідомлений про загибель батька, але відмовився його ховати або ж попрощатися з батьком. «У вас там багато бандерівців. Мені страшно туди їхати», — сказав син загиблого героя Небесної сотні.[2]
Вшанування пам'яті
- В Києві на стіні будинку по вулиці Лісківській, 28, в якому жив І. М. Наконечний, встановлено меморіальну дошку.
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[3]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[4]
Див. також
Примітки
Посилання
- Оприлюднені імена 13-ти загиблих під час зачистки Майдану 19.02.2014
- Останнього померлого з «Небесної сотні» досі не поховано. Рідні вимагають розслідування http://www.pic.com.ua/plody-kremlivskoji-propahandy-rosiyanyn-vidmovyvsya-hovaty-zahybloho-na-majdani-batka22.html#sthash.vOL96Id2.dpuf
- Син героя Небесної сотні відмовився ховати батька: Мені страшно, у вас там багато бандерівців
- Небесна Сотня
- Оприлюднено імена перших загиблих під час протистоянь в Києві
- Леся Оробець: Рідні! Збираємо інформацію про загиблих 19.02.2014
- Информация для тех, кто хочет помочь семьям погибших (Добавлены фамилии)
- Небесна сотня: місце злочину (20.02.2014)
- Смерти Майдана
Шаблон:Список загиблих учасників Євромайдану Шаблон:Герої України
- ↑ Син найстаршого з «Небесної сотні» побоявся приїхати з Росії на похорон батька . УНІАН. 13.03.2014
- ↑
http://www.pic.com.ua/plody-kremlivskoji-propahandy-rosiyanyn-vidmovyvsya-hovaty-zahybloho-na-majdani-batka22.html#sthash.vOL96Id2.dpuf
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015