-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Лапутіна Юлія Анатоліївна

Матеріал з Разом
Версія від 03:38, 23 вересня 2023, створена ua>Franzekafka
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Файл:Юлія Лапутіна. Смислова війна РФ проти України - інструменти, засоби, досвід протидії.webm

Юлія Анатоліївна Лапутіна[1] (Шаблон:Н 1967, м. Київ) — українська військовослужбовиця, контррозвідниця, спецпризначенка, кандидатка психологічних наук, генерал-майор Служби безпеки України (2020), міністерка у справах ветеранів України (з 18 грудня 2020)[2], заступниця начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави в сфері інформаційної безпеки СБУ (2014—2020). Член РНБОУ. Друга жінка-генерал в історії незалежної України[3].

Біографія

Народилася 1967 року у м. Києві[4]. Здобула педагогічну та психологічну освіту. Також захистила кандидатську дисертацію з психології і здобула науковий ступінь кандидата психологічних наук[4]. Має професійну підготовку зі спортивної стрільби[5].

1992 року Юлія Лапутіна почала службу у лавах Служби безпеки України оперуповноваженою підрозділу контррозвідки.[4]

Після створення антитерористичного центру СБУ «Альфа» запрошена до нього старшим офіцером. Під час служби брала участь у низці складних операцій із придушення сепаратистського путчу в Криму в 1994 році[5][6][7].

2008 року виступила з ініціативою втілення концепції ментальної інтеграції мешканців Автономної Республіки Крим до України, але після приходу до влади Віктора Януковича вона була припинена[5].

Юлія Лапутіна протягом 2010—2012 років була заступницею начальника Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України.

14 квітня 2014 року у складі першої об'єднаної групи СБУ висадилась на Краматорському аеродромі, захист якого забезпечував спецпідрозділ «Альфа». Пізніше вона згадувала, що, вилітаючи на Донбас, вони не знали, що тут відбувається, і лише тут зрозуміли, що опинилися в облозі. Лапутіна налагодила контакти з проукраїнськими активістами, займалася розвідкою, збором та передачею інформації до Києва. За допомоги активістів виїжджала до міста для оцінки ситуації та проведення рекогностування: була відкинута тактика військових дій і діяли іншими методами, зокрема, інформаційними, розкидаючи листівки з вертольота. Неодноразово вела перемовини з місцевими прибічниками проросійських формувань, які мали на меті штурм блокпостів українських військових, завдяки чому штурму вдалося уникнути[5][6][8].

Під час окупації Краматорська проросійськими формуваннями завдяки допомозі проукраїнських активістів зробила радіозвернення до жителів міста від імені українського уряду з рекомендаціями щодо виживання під час обстрілів та запевнення щодо повернення міста під контроль уряду України[5]. Кадри з відео з щойно звільнених Слов'янська та Краматорська від проросійських формувань, зроблені Юлією Лапутіною на мобільний телефон, увійшли до фільму «4 роки АТО — 26 років на службі Народу України»[9][10]. Також вона брала участь у другому Харківському міжнародному безпековому форумі[11].

Юлія Лапутіна у вересні — грудні 2014 року командувала оперативною групою СБУ в АТО та виконувала завдання із затримання учасників проросійських терористичних формувань[4][5].

Після звільнення Краматорська від проросійських формувань ініціювала акцію «Краматорськ — це Україна», яку підхопили в інших містах[5].

2014 року призначена заступницею начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави в сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України[4]. В СБУ вона займається контррозвідкою у сфері інформаційної безпеки[5][12].

Станом на травень — червень 2017 рік Юлія Лапутіна мала звання полковника[13][14].

Проводить багато публічних заходів та лекцій щодо джерел війни на Сході України, методів ведення інформаційної війни Росії проти України та смислової війни Росії проти України, а також участі в ній УПЦ МП[15][16][17][18][19][20][21][12].

25 березня 2020 року отримала військове звання генерал-майора[1], ставши другою жінкою-генералом в історії незалежної України[3].

Член Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України[22].

18 грудня 2020 року Верховна Рада Україна проголосувала за призначення Юлії Лапутіної Міністром у справах ветеранів України (248 голосів «за»)[2].

Член РНБОУ з 17 лютого 2021 року.[23]

Родина

Одружена. Її чоловік також працює в Службі безпеки України. Виховує двох дочок[5][4].

Примітки

Джерела

http://womenua.today/yuliya-laputina/
https://www.liga.net/politics/articles/sestry-po-orujiyu-pyat-istoriy-zaschitnits-ukrainy
Шаблон:Ref-ru
https://mil.in.ua/uk/news/laputina-yuliya-otrymala-zvannya-generala-istoriya-shlyahu/


Шаблон:Уряд Дениса Шмигаля Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Склад РНБОУ Шаблон:Нк

  1. ↑ 1,0 1,1 Шаблон:УПУ
  2. ↑ 2,0 2,1 https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3157142-rada-priznacila-laputinu-ministrom-u-spravah-veteraniv.html

  3. ↑ 3,0 3,1 https://dt.ua/UKRAINE/v-ukrayini-z-yavilasya-druga-zhinka-general-342691_.html

  4. ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 http://womenua.today/yuliya-laputina/

  5. ↑ 5,0 5,1 5,2 5,3 5,4 5,5 5,6 5,7 5,8 https://www.liga.net/politics/articles/sestry-po-orujiyu-pyat-istoriy-zaschitnits-ukrainy
    Шаблон:Ref-ru
  6. ↑ 6,0 6,1 https://dn.gov.ua/ua/news/u-kramatorsku-rozpovili-pro-5-rokiv-sprotivu-rosijskij-agresiyi

  7. ↑ https://www.pravda.com.ua/articles/2020/12/17/7277324/

  8. ↑ https://acmc.com.ua/p-yat-rokiv-rosiyskoyi-agresiyi-p-yat-rokiv-borotbi/

  9. ↑ https://www.6262.com.ua/news/1998337/v-slavanske-pokazali-istoriu-ato-glazami-sbu
    Шаблон:Ref-ru
  10. ↑ https://zik.ua/news/2018/04/01/sbu_predstavyla_film_prysvyachenyy_borotbi_z_rosiyskoyu_agresiieyu_1296875
    Шаблон:Ref-ru
  11. ↑ https://www.newsroom.kh.ua/news/v-harkove-proydet-mezhdunarodnyy-forum-o-bezopasnosti-i-gibridnyh-ugrozah

  12. ↑ 12,0 12,1 https://mil.in.ua/uk/news/laputina-yuliya-otrymala-zvannya-generala-istoriya-shlyahu/

  13. ↑ https://www.6262.com.ua/news/1671389/sbu-provodit-obyski-v-ofisah-andeks-kompaniu-podozrevaut-v-gosizmene
    Шаблон:Ref-ru
  14. ↑ https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2245859-sbu-zibrala-dokazi-so-kreml-10-rokiv-planuvav-agresiu-v-ukraini.html

  15. ↑ https://www.6262.com.ua/news/1701868/vitoki-vijni-na-donbasi-abo-informacijna-zbroa-rf-u-slovansku-vidbuvsa-kruglij-stil

  16. ↑ http://orbita.dn.ua/v-pokrovske-obsudili-voprosy-informatsionnoj-agressii-v-usloviyah-gibridnoj-vojny.html
    Шаблон:Ref-ru
  17. ↑ https://www.06272.com.ua/news/1996500/v-slavanske-prohodit-kruglyj-stol-s-sbu-agressia-protiv-ukrainy-translacia
    Шаблон:Ref-ru
  18. ↑ https://slavdelo.dn.ua/2018/03/29/v-slavyanske-prohodit-kruglyj-stol-s-sbu-pryamaya-translyatsiya/
    Шаблон:Ref-ru
  19. ↑ https://tribun.com.ua/48788
    Шаблон:Ref-ru
  20. ↑ https://mrpl.city/news/view/v-mariupole-pokazali-rassekrechennye-arhivy-sbu-foto-plusvideo
    Шаблон:Ref-ru
  21. ↑ https://vchasnoua.com/donbass/55674-sbu-rozslidue-diyalnist-predstavnikiv-upts-mp-na-donbasi-v-pidtrimtsi-rosijskoji-agresiji

  22. ↑ Шаблон:УПУ
  23. ↑ Шаблон:УПУ
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Лапутіна_Юлія_Анатоліївна&oldid=24787