-
Літун Андрій Миколайович
| Андрій Літун Андрій Миколайович Літун | |
|---|---|
 ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Андрій Миколайович Літун (11 липня 1984, с. Вилок Виноградівського району Закарпатської області — 6 березня 2022) — підполковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 11 липня 1984 року у селищі Вилок Виноградівського району Закарпатської області. У 2001 році закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою (нині — Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради імені Героїв Красного поля). Потім — Одеський інститут Сухопутних військ (нині — Військова академія (м. Одеса)). Пройшов усі посади — від командира взводу до командира батальйону.
З 2014 року брав участь в Антитерористичній операції та Операції Об'єднаних сил на сході України. Брав участь у боях за міста Дебальцеве, Красногорівку, селище Піски (усі — Донецька область), смт Станицю Луганську, місто Щастя (обидва — Луганська область).
Під час російського вторгнення в Україну служив командиром 1-го гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Батальйон під його керівництвом відбивав ворожі атаки на Запорізькому напрямку, знищив до 18 одиниць колісної та до 20 одиниць броньованої техніки, живу силу ворога.
6 березня 2022 року загинув, стримуючи наступ ворога.
Похований 10 березня 2022 року у м. Мукачево Закарпатської області[1].
Нагороди
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків[3].
- Медаль захиснику вітчизни (2015).
- Медаль за 15,10,і 15 років сумлінної служби (2018).
- Медаль Ветеран війни.
- Нагрудний знак за участь в АТО-(2014).
- Нагрудний знак за МОУ.
- Нагрудний знак за воїнську доблесть і честь.
- Нагрудний знак за участь в АТО-(2018).
- Відзнака Президента України За участь АТО-(2017).
- Нагрудний знак за воїнську доблесть генерального штабу 1,2 ступенів-(2012).
- Медаль за волю і честь.
Увічнення пам'яті
23 березня 2022 року на честь Андрія Літуна було перейменовано вулицю Льва Толстого у місті Мукачево.[4]
Примітки
Джерела
- Сергій Коваленко, «Він був Людиною з великої літери»: на честь Героя України Андрія Літуна перейменовано вулицю в Мукачеві // АрміяInform. — 2022. — 17 травня.
- Петруньо, К. У Мукачеві попрощалися із загиблим на війні Андрієм Літуном // Суспільне Новини. — 2022. — 10 березня.
- Бійці 128 бригади — Герої України, Андрій Літун
- «Андрій з побратимами завдавав максимальних втрат ворогові». У бою з окупантами на Запоріжжі загинув 37-річний підполковник Літун
- «Після важкого поранення швидко повернувся у стрій» — на Закарпатті вулицю назвали на честь загиблого Героя України
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014) Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ Блонар, М. У Мукачеві попрощалися із загиблим Героєм України Андрієм Літуном // АрміяInform. — 2022. — 11 березня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3437585-v-mukacevi-perejmenuvali-vulicu-tolstogo-na-cest-geroa-ukraini-andria-lituna.html