-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Мерзлікін Дмитро Юрійович

Матеріал з Разом
Версія від 05:09, 10 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Мерзлікін
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Otherpersons Дмитро Юрійович Мерзлікін ( 8 березня 1984, с. Середньобіле Івановського району Амурської області, РФ[1]) — український військовик-артилерист, майор, командир батареї.

Життєпис

Батько — військовий, росіянин, матір — українка. Після відновлення Незалежності родина переїхала на Львівщину.[2] Останнім місцем служби батька була Жовква, де Дмитро закінчив школу. 2005 року закінчив Сумський військовий інститут ракетних військ та артилерії імені Богдана Хмельницького.

Служба

Від 2005 року проходив військову службу в артилерійській бригаді у Тернополі. Після розформування військової частини у 2013 році продовжив службу в одній з окремих механізованих бригад на Львівщині. У червні 2014 року вирушив у зону проведення АТО — у 24-й Яворівській окремій механізованій бригаді. Спочатку на Дніпропетровщину, потім — до Амвросіївки Донецької області, згодом — під Зеленопілля Луганської області.

Під Зеленопіллям отримав важкі поранення. У ніч на 11 липня він у складі підрозділу батальйонно-тактичної групи, де були дві колони 72-ї та 79-ї бригади, прикриваючи державний кордон України, потрапив під вогонь реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град» з боку Російської Федерації. Був госпіталізований (гелікоптером переправили до Дніпра[2]), переніс близько 40[3] різних операцій — поєднана вогнепальна травма, забій головного мозку, вогнепальне сліпе осколкове поранення середньої зони обличчя, перелом правої вилицевої кістки, стороннє тіло в лівій привушно-жувальній ділянці, множинні вогнепальні поранення м'яких тканин, сліпе лівого стегна, посттравмтична невропатія правого ліктьового та малогомілкового нерва, посттравматична анемія важкого ступеня.

Попри те, що Дмитро Мерзлікін і донині пересувається на милицях, його не звільнили з лав Збройних Сил України в запас, а перевели служити в Тернопільський обласний військовий комісаріат на посаду старшого офіцера відділу обліково-мобілізаційної роботи.

Родина

Одружений, дружина Жанна, виховує дочку.

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі (2015)[4]. Нагороду особисто вручив Петро Порошенко під час робочої поїздки до Тернопільської області 2 квітня 2015 року.

Світлини

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

  • Кошіль, І. Щоб вручити нагороду, президент прийшов до бійця додому / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 13 (8–14 квіт.). — С. 4.
  • Ухман, М. Дмитро Мерзлікін: «Коли я перебував у Зеленопіллі, рай був на ремонті!» / Михайло Ухман. // Свобода. — 2016. — № 59 (3 серп.). — С. 6. (Слава Україні!)

Посилання

Шаблон:External media Шаблон:Вікіпосилання

Шаблон:Учасники РУВ

  1. Тернополянин з 24-ї бригади зі Львівщини прагне служити Україні й після перенесення понад 40 операцій // Щоденний Львів. — 2015. — 12 квітня.
  2. 2,0 2,1 Ухман, М. Дмитро Мерзлікін: «Коли я перебував у Зеленопіллі, рай був на ремонті!»… — С. 6.
  3. Сам Дмитро каже про 38 → Ухман, М. Дмитро Мерзлікін: «Коли я перебував у Зеленопіллі, рай був на ремонті!»… — С. 6.
  4. Шаблон:УПУ