-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Михайленко Ігор Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 05:09, 10 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Otheruses

Ігор Володимирович Михайленко
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Ігор Володимирович Михайленко (нар. 19 лютого 1988, Харків, Україна) — український військовий та політичний діяч. 2-й командир полку «Азов», старший лейтенант Національної гвардії України. Командир Національних Дружин. Відомий також під позивним «Черкас».

Життєпис

Народився у Харкові в українській родині. До студентських років мешкав у селі Чапаївка Пологівського району Запорізької області. У 2004 році вступив до Харківського Політеху. Навесні 2005 року познайомився з Андрієм Білецьким і став членом очолюваної ним Організації «Патріот України». Брав участь у масових акціях організації: маршах, мітингах, спортивних заходах, акціях громадської непокори та силових акціях, а також операціях з виявлення точок наркоторгівлі, затримання нелегальних мігрантів тощо. Був учасником сутичок з міліцією під час проведення маршу Героїв УПА 18 жовтня 2008 року, за що на кілька діб був заарештований разом з іншими бійцями організації. 23 серпня 2011 року українофоб Сергій Колесник скоїв збройний напад на офіс Харківського осередку «Патріоту України» (м. Харків, вул. Римарська, 18). Бійці Організації вчинили опір, в результаті якого відбувся конфлікт зі стріляниною, був важко поранений сам Колесник і двоє членів «Патріоту України». Серед поранених був і Ігор Михайленко, який був госпіталізований з простреленою впритул шиєю. Міліцією було порушено кримінальну справу за фактом (так звана «Перша Справа Оборонців Римарської»). Ігор Михайленко проходив по справі як свідок, але через те, що СБУ розпочало репресії проти «Патріоту України», згодом його перекваліфікували у підозрюваного. 11 вересня 2011 року разом з іншим членом «Патріоту України» Віталієм Княжеським він був заарештований[1]. На підтримку політв'язнів «Патріоту України» у різних містах країни проходили акції протесту проти політичних репресій (зокрема у Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Житомирі, Івано-Франківську). До кінця зими 2014 року утримувався у Харківському слідчому ізоляторі (відомому як «Холодногірська тюрма»). 25 лютого 2014 на підставі постанови № 4202 Верховної Ради «Про звільнення політвʼязнів» Ігор Михайленко, Андрій Білецький та інші політв'язні були звільнені[2].

Участь в АТО

Практично одразу після звільнення з ув'язнення разом з Андрієм Білецьким став співзасновником українського партизанського загону Чорний Корпус. Брав участь у штурмі клубу «Оплот» (головного штабу проросійських сепаратистів Харкова)[3][4], обороні Харківської облдержадміністрації 1 березня 2014 року, бою на Римарській та подіях 5-7 травня у Маріуполі. З 5 травня 2014 став добровольцем батальйону, а згодом — полку «Азов». Під час Визволення Маріуполя 13 червня 2014 року, особисто командував однією зі штурмових груп. Також брав особисту участь у визволенні Мар'їнки 5 серпня 2014 року, Іловайській (у серпні 2014 року) та Широкинській (у лютому 2015 року) операціях. До жовтня 2014 року командував 1-шою сотнею полку «Азов», а після обрання Андрія Білецького народним депутатом став командиром полку. Командував полком «Азов» до серпня 2016 року.

Подальша громадська діяльність

Після демобілізації в вступив до Острозької Академії на спеціальність «правознавство». В лютому 2017 року разом із своїми сослуживцями та громадськими активістами створив Національні дружини[5] . Щорічно взимку Національні дружини проводять марш центром столиці і на платцу Київської фортеці приводять до присяги нових активістів. Взимку 2018 року було заприсяжено понад 600 дружинників, наступного, 2019 року — понад 1500. Під командуванням Михайленка Національні дружини як добровільні помічники ДСНС брали участь у ліквідації наслідків диверсій на військових складах та порятунку постраждалих у Балаклеї на Харківщині, Калинівці на Вінниччині та у Ічні на Чернігівщині. В грудні 2018 року під керівництвом Михайленка та за підтримки Андрія Білецького було відкрито найбільший в Україні соціальний спортивний зал — «N.D.Gym»[6] У січні 2019 року був обраний членом Вищої Ради Національного Корпусу. [7]

Нагороди

  • Медаль «За оборону Маріуполя» — за участь в звільненні та обороні Маріуполя.
  • Нагородна вогнепальна зброя — за проявлену особисту мужність під час виконання бойових завдань.
  • Звання Почесний громадянин Маріуполя — за розробку та здійснення плану по звільненню міста Маріуполя від терористичних угрупувань, вагомий внесок у збереження міста Маріуполя, ствердження державності, демократії та народовладдя на території міста.[8]

Примітки

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Азов Шаблон:Полк Азов Шаблон:Учасники РУВ

  1. [ https://www.sq.com.ua/rus/news/politika/28.12.2011/zaderzhan_lider_patriota_ukrainy_a_beleckij/Задержан лидер «Патриота Украины» А. Билецкий (дополнено) — SQ]
  2. http://www.theinsider.ua/politics/530c9cdedcf3b/

  3. [ http://www.acrains.com/five-years-chorniycorps/ Як Народився Чорний Корпус — Спогад до 5 річниці початку нашого партизанського чину]
  4. «АЗОВА» БІЛЕЦЬКИЙ ЗГАДАВ, ЯК ЗАРОДЖУВАВСЯ ПОЛК — ТСН
  5. [ https://hromadske.radio/news/2018/01/31/hto-stvoryv-nacionalni-druzhyny-i-skilky-koshtuye-yihnya-formaХто створив «Національні дружини» і скільки коштує їхня форма? — Громадське радіо]
  6. [ https://kp.ua/politics/626278-v-kyeve-po-ynytsyatyve-andreia-byletskoho-otkrylsia-sotsyalnyi-sportzal-dlia-uchastnykov-ato В Киеве по инициативе Андрея Билецкого открылся социальный спортзал для участников АТО — КП в Україні]
  7. Всеукраїнський з'їзд партії «Національний корпус» в Києві — УНІАН
  8. Рішення міської ради від 30.12.2014 № 6 / 43-5130