-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Мокряк Роман Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 07:46, 28 червня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мокряк Роман Миколайович
UANs shoulder mark 11h.svg Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Рома́н Микола́йович Мокря́к (25 липня 1986, Крупське, УРСР) — український військовий моряк, лейтенант Військово-Морських Сил ЗС України, командир малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ»2016 року).

Життєпис

Народився у селі Крупське (нині — Карлівка), що на Кіровоградщині. Військову службу розпочинав у Севастополі на підводному човні «Запоріжжя». Після анексії Криму залишився вірним військовій присязі та продовжив служити на ракетному човні «Прилуки». У 2016 році прийняв командування новозбудованим малим броньованим артилерійським катером «Бердянськ».

Бій біля Керчі

Шаблон:Детальніше 25 листопада 2018 року катери «Бердянськ» та «Нікополь», а також рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з Одеси до Маріуполя. Під час переходу українські кораблі зазнали нападу з боку прикордонних сил Російської Федерації, внаслідок чого буксир було взято на таран російським судном «Дон», а «Бердянськ» під командуванням Мокряка пошкоджено артилерійським вогнем, в результаті чого майже вся команда катера отримала поранення і не змогла чинити опір агресору при штурмі[1]. Під час судового засідання, що відбулося у Сімферополі 27 листопада, Роман Мокряк відмовився відповідати на питання співробітників ФСБ та давати будь-які свідчення. Один з правозахисників, що вів справу українських полонених, зазначив, що командир «Бердянська» — відмінний офіцер та смілива людина, тож у відповідь на усі закиди послав «федералів» за «відомою адресою».

Нагороди та відзнаки

  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (3 квітня 2019) — нагороджений Указом Президента України № 96/2019, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов'язку, вірність Українському народові і військовій присязі[2][3].

Примітки

Посилання

https://www.unian.ua/war/10355190-poslav-chekistiv-za-vidomoyu-adresoyu-zahopleniy-fsb-rosiji-ukrajinskiy-komandir-vidmovivsya-davati-svidchennya.html

Шаблон:Учасники РУВ