-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Муравський Микола Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 00:07, 19 березня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Військовик Микола Володимирович Муравський (25 березня 1994, Озерна (нині Тернопільського району )— 4 січня 2020, Тернопільщина[1]) — український військовик, пластун, учасник Російсько-української війни. Позивний — «Цибуля»[2].

Життєпис

Народився в Озерній на Тернопільщині, 2011 закінчив місцеву середню школу. 2011—2017 — вивчав географію в Львівському університеті ім. Івана Франка.

Вступив до Пласту 2006 року, займався в гуртку «Пілігрими» підготовчого куреня ім. Омеляна Польового станиці Зборів на Тернопільщині, також був вихованцем юнацького гуртка «Побережники». Доброволець пластового куреня «Орден Залізної Остроги». 17 травня 2008 склав пластову присягу. Деякий час жив у Львові.

2006 — учасник окружного табору «Дух нашої давнини», курінних та станичних таборів 2007—2011 рр., 2009—2010 — крайових таборів «Легіон», 2009—2010 — крайового вишкілького табору. оброволець пластового куреня «Орден Залізної Остроги»[3].

2011 — співорганізатор окружного заходу до Дня пам'яті героїв Крут (відзначається 29 січня). Допомагав створенню осередку Пласту в рідному селі Озерна Зборівського району Тернопільської області.

2013—2014 року брав участь в Революції гідності, був волонтером в зоні АТО[4].

Участь у війні

2017 року Микола став бійцем 8-го батальйону Української добровольчої армії «Аратта», брав участь у боях за Широкине та Водяне, після чого не одноразово допомагав підрозділам збройних сил з ведення повітряної розвідки. Після того був головним механіком «Аратти». Восени 2019 повернувся додому[5].

4 січня 2020 Микола помер за нез'ясованих обставин[6].

Сім'я

Дружина — Муравська Оксана Ігорівна з Новояворівська на Львівщині, подружжя виховувало двох синів, Василя та Ярему.

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ