-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Семеняка Микола Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 00:18, 5 жовтня 2022, створена ua>Ehlla (→‎Джерела)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці Мико́ла Микола́йович Семеня́ка — український військовик, учасник війни в Афганістані, російсько-української війни (псевдо «Баграм»), кавалер ордена Червоної Зірки.

Життєпис

1973 року родина переїздить в Тюменську область, село Ульяновка. 1987 року закінчив Ялуторовський сільськогосподарський технікум (Тюменська область), спеціальність агроном. В 1987—1989 роках служив у РА, республіка Афганістан, 9-та рота 345-го парашутно-десантного полку — з його постаті у фільмі «9-та рота» режисер Федір Бондарчук створив образ «хохла», яку сам й зіграв.

Після демобілізації протягом 1989—1992 років працював агрономом колгоспу «Більшовик» Північного Вагаю Тюменської області.

1992 року одружився. Від 1992 по 2012 року займався приватним підприємництвом, 7 років працював в Росії, 3 — у Чехії, більше року — в Угорщині, по року — у Ізраїлі та Польщі. 2004 року брав участь в Помаранчевій революції. В 2006—2010 роках — депутат Коржівської сільської ради. З 2010 по 2015 рік — депутат Баришівської районної ради VI скликання.

20 вересня 2011 року був серед «афганців», котрі, протестуючи проти урізання Верховною Радою України пільг ветеранам війни в Афганістані та чорнобильцям, пішли на її «штурм».

Один із засновників організації «Ніхто, крім нас».

В 2013—2014 роках — учасник Революції Гідності, 8-ма афганська сотня. В грудні 2013-го по Семеняці стріляв невідомий з мисливської рушниці, поранив у стегно.

З березня 2014 по травень 2014-го — голова Баришівської районної ради.

З травня 2014 року й надалі — фізична особа-підприємець. В 2014—2015 роках — учасник бойових дій на сході України, добровольчий батальйон «Айдар». Зазнав поранення, лікувався у Австрії.

Від листопада 2015 року — депутат Київської обласної ради VII скликання, фракція «Укроп».

27 червня 2016 року помер від серцевого нападу. Прощання відбулося 28 червня в Києві на Майдані Незалежності. Похований в селі Коржі Баришівського району.

Без Миколи лишилися дружина та дві доньки — Анастасія та Марина.

Нагороди та вшанування

  • Орден Червоної Зірки
  • Указом Президента України № 742/2019 від 10 жовтня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Бібліоінформація