-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Шкодін Сергій Анатолійович

Матеріал з Разом
Версія від 14:08, 13 квітня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шкодін Сергій Анатолійович
UANs shoulder mark 08h.svg Старший мічманШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Сергі́й Анато́лійович Шко́дін — старший мічман Збройних сил України, головний старшина.

Життєпис

Неодноразово брав участь у міжнародних навчаннях, 2008 року — інструктор групи допомоги державним установам, миротворчий контингент в Іраку.

17 серпня 2014 року поранений в бою, лікувався у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону. Підрозділ Шкодіна отримав завдання звільнити Старобешеве та зробити коридор до оточених українських військових, які опинилися в ньому. Бій тривав майже добу, за оцінкою старшого мічмана, противник чисельно переважав в 2-3 рази. В тому ж бою відзначився і старший мічман Микола Довбуш, завдання було виконано.

Вже увечері його підрозділ потрапив під обстріл «Градами», зазнало чимало військових поранень. Коли почався обстріл, Шкодін віддав наказ усім сховатися в укритті, після всіх збирався сховатися, але не встиг, прикрив собою двох молодих солдатів. Шкодіна кілька днів вважали зниклим безвісти. У старшого мічмана осколкові ураження грудної клітки, черевної порожнини, паралізована права частина тіла, в голові залишилася куля, яку неможливо дістати без завдання більшої шкоди. Проопеорваний в польовому шпиталі, звідти доставлений у Маріуполь, де переніс ще кілька операцій. По тому вертольотом транспортований в Дніпропетровськ, де проходив лікування.

Нагороди

8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Джерела

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ