-
Власенко Сергій Володимирович
Шаблон:Депутат
Сергі́й Володи́мирович Вла́сенко (Шаблон:Н 7 березня 1967, Львів) — український політик та юрист. Народний депутат України. Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України (з 2014 по 2019 рік). Заступник голови партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»[1], член Вищої Ради юстиції (з 11 квітня 2014 р.[2]).
Біографія
Сергій Власенко народився 7 березня 1967 року у місті Львів.
У 1992 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «правознавство», в якому навчався з 1987 року.
1984–1985 — діловод юридичного відділу Львівського заводу імені Леніна. По закінченню очного навчання у вузі став начальником юридичної служби АТ «Міжнародна Східно-Європейська Товарно-Фондова біржа». 1992–1999 — перший заступник директора львівського товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ «Континент-Україна-Львів». У 1993-му — юрист львівського спільного підприємств «Бінграіс ЛТД».
1993–1997 — директор львівського спільного підприємства «СЦБ — Україна».
У 1997-му отримав свідоцтво на право здійснення адвокатської діяльності, після чого переїхав до Києва.
1998–2000 — заступник голови — начальник департаменту «Центру розвитку українського законодавства» у столиці.
У 2000 році — адвокат адвокатської компанії «Правіс», потім — начальник інформаційно-аналітичного управління НАК «Нафтогаз України».
У 2000–2006 роках — старший партнер адвокатських компаній «Правіс», «Резніков, Власенко і партнери». Захищав інтереси промислово-фінансового консорціуму «Інвестиційно-металургійний союз» Ріната Ахметова і Віктора Пінчука[3].
2006–2008 роки — партнер юридичної фірми «Магістр і партнери».
У березні 2008 року був призначений заступником голови Державної податкової адміністрації України[4][5].
Політична діяльність
3 червня 2008-го склав присягу народного депутата України, обраний за списком «Блоку Юлії Тимошенко», № 170 в списку. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко — Батьківщина».
У парламенті VI скликання входив до складу Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя.
З 12 грудня 2012 року — народний депутат України VII скликання, пройшов за списком ВО «Батьківщина» (№ 20). Член Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя.
6 березня 2013 року вищий адміністративний суд України позбавив Сергія Власенка депутатського мандата у парламенті VII скликання. Суд визнав, що Власенко, будучи народним депутатом, займався адвокатською діяльністю.[6]
Кандидат у народні депутати від «Батьківщини» на парламентських виборах 2019 року, № 9 у списку.[7]
Професійна кар'єра
Протягом своєї адвокатської діяльності Сергій Власенко брав участь в ряді резонансних справ.
Зокрема, у 2004 році він захищав інтереси кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка у справі про масові фальсифікації під час другого туру виборів, у 2005 році брав участь у приватизаційних суперечках навколо «Криворіжсталі» і «Нікопольського заводу феросплавів».
Також захищав авторські права відомого українського виконавця Андрія Данилка (сценічний псевдонім Вєрка Сердючка), відстоював інтереси іноземного підприємства «Інтер-медіа» щодо позову про визнання права власності на частку у статутному фонді українського телеканалу "Студія «1+1».
Відзначений в рейтингу «100 рекомендованих юристів» видавництва «Юридична практика».
У жовтні 2010 року Сергій Власенко відмовився від звання заслуженого юриста України, яке отримав у 2006 році[8], на знак протесту проти скасування Конституційним Судом закону про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року (так званої політреформи).
Під час кримінального переслідування Юлії Тимошенко виступав її захисником[9].
22 лютого 2014 року Верховна Рада України повернула Власенку мандат народного депутата Верховної Ради України[10].
Критика
7 липня 2016 року у Верховній Раді України сталася бійка між депутатом від фракції «Народний фронт» Сергієм Пашинським і депутатом від фракції «Батьківщина» Сергієм Власенком[11].
У 2016 році Власенко також задекларував, що мати подарувала йому 1,5 мільйона гривень, ставши фігурантом антикорупційного розслідування[12].
11 вересня 2017 року був внесений у базу центру "Миротворець" за незаконний перетин Державного кордону України. Напад на прикордонників під час виконання ними своїх обов'язків з охорони державного кордону України в складі групи осіб. Участь в підготовці незаконного перетину державного кордону України особою без українського громадянства 10 вересня 2017 року[13].
Власенко був одним з фігурантів розслідування Bihus.Info про народних депутатів, які оновили свої автопарки за 2020 рік. Власенко придбав нову Audi A8. Автомобіль після рестайлінгу коштував 4,3 млн грн.[14]
Сім'я
Батько Володимир Олексійович (1940) і мати Любов Іллівна (1939) — пенсіонери.
Перша дружина — Ольга Бура (1977–2004).
В 2006 році Сергій Власенко одружився з Наталією Окунською. Їх шлюб протривав недовго, і восени 2008 року пара розлучилася. В них є спільна донька Поліна.[15] З тих пір триває судова тяганина між колишнім подружжям. В ході судових засідань Наталія Окунська відсудила у Сергія Власенка половину спільно нажитого майна, зокрема — половину будинку та автомобіля.[16]
1 липня 2016 року колишня дружина Наталія Окунська повідомила, що французький суд відмовив депутату Верховної Ради України Сергію Власенку у видачі в Україну його дочки Поліни, яка проживає в Парижі зі своєю матір'ю[17].
Примітки
Посилання
- Верховна Рада України 6-го скликання
- Блог Сергія Власенка на сайті журналу «Кореспондент»
- Блог Сергія Власенка на www.liga.net
- Deutsche Welle: Власенко без мандату: кінець євроінтеграції? , 06.03.2013
Шаблон:Депутати ВРУ-8 Шаблон:Голови комітетів ВРУ VIII скликання Шаблон:Депутати ВРУ-9
- ↑
http://www.pravda.com.ua/news/2013/06/15/6992283/
- ↑ Відповідно до Указу в.о. Президента № 396/2014 від 11 квітня 2014 року. Див.: В.о. Президента України Олександр Турчинов призначив трьох членів Вищої ради юстиції
- ↑
http://www.pravda.com.ua/news/2005/04/21/3009091/
- ↑ Шаблон:Розпорядження КМУ
- ↑ Шаблон:Розпорядження КМУ
- ↑
http://www.pravda.com.ua/news/2013/03/6/6985032/
- ↑
https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=18016.html
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/05/16/6204844/
- ↑
http://espreso.tv/new/2014/02/22/vlasenko___znovu_nardep
- ↑
http://ukranews.com/ua/news/437941-u-radi-pobylysya-nardepy-pashynskyy-i-vlasenko
- ↑
http://www.pravda.com.ua/articles/2019/07/2/7219746/
- ↑
https://myrotvorets.center/criminal/vlasenko-sergej-vladimirovich-2/
- ↑
https://pep.org.ua/uk/person/336
- ↑
http://tabloid.pravda.com.ua/scandal/4905bd59a57e0/
- ↑
http://obozrevatel.com/chronics/40971-poka-vlasenko-razbiraetsya-s-timoshenko-i-zelenkoj-okunskaya-otsudila-u-nego-poldoma-i-pol-leksusa.htm
- ↑
http://ukranews.com/ua/news/437035-francuzkyy-sud-vidmovyv-vydaty-vlasenku-dochku-okunskoi
- Уродженці Львова
- Українські правники
- Українські адвокати
- Політики України
- Заслужені юристи України
- Випускники Львівського університету
- Члени ВО «Батьківщина»
- Народні депутати України 6-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Члени партії «Україна — Вперед!»
- Учасники Помаранчевої революції
- Фігуранти бази «Миротворець»