-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сюмар Вікторія Петрівна

Матеріал з Разом
Версія від 19:07, 25 серпня 2023, створена ua>Ehlla
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Депутат

Вікто́рія Петрі́вна Сюма́р (Шаблон:Н , Нікополь) — українська журналістка, активістка та політична діячка, медіаексперт, колишня заступниця секретаря РНБО, народний депутат України VIII та IX скликань, Заступниця Голови фракції «Народний фронт», Голова комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики. Учасниця Євромайдану, співзасновниця кампаній Стоп цензурі! та Чесно.

Життєпис

Народилася 23 жовтня 1977 року в місті Нікополь, Дніпропетровської області. Виросла у Вінницькій області.

1994—1999 навчалася на історичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, який закінчила з дипломом з відзнакою та науково-кваліфікаційним ступенем магістра історії. Під час навчання в університеті викладала історію у середній школі № 49. Навчалася в аспірантурі Інституту історії України НАН України.

Була у шлюбі з українським політологом та активістом Віктор Таран. Народила доньку Софію. У 2018 році оголосила про одруження з Дмитром Христюком[1].

Діяльність

З 1999 по 2003 роки журналістка радіостанції «Континент», позаштатна кореспондентка радіостанції «Голос Америки» («the Voice of America»). У 2002 очолила відділ політики та стала вести політичні програми «Громадського радіо». Під час посилення цензури у країні в 2004 році прийшла працювати у «третій сектор» — правозахисну громадську організацію «Інститут масової інформації». У 2005—2014 виконавча директорка ІМІ.

Була членкинею громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова, Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президенті України (в роки президентства Віктора Ющенка 2005-2010).

З 2008 по 2010 роки викладачка Інституту журналістики КНУ. У 2009 хронікерка програми «Шустер Live» (телеканал «Україна»). Членкиня наглядової ради Школи журналістики «Нова Україна».

З 2010 по 2014 членкиня наглядової ради фонду «Відродження». 2011 року співзаснувала журналістську кампанію «Стоп Цензура». У 2012—2013 членкиня міжвідомчої робочої групи по захисту прав журналістів, голова громадської спостережної ради телеканалу «Інтер». У 2013 вела політичні програми на «5 каналі» та співзаснувала громадську кампанію «Чесно».

Авторка статей у виданнях «Дзеркало тижня», «Телекритика», «Українська правда».

Політична кар'єра

У 2014 році була однією з ініціаторів громадської частини майдану, членкиня Ради Майдану.

У 2014 році на парламентських виборах забезпечувала кампанію «Народного фронту» як політтехнологиня.

28 лютого 2014 призначена Олександром Турчиновим заступницею секретаря Ради національної безпеки і оборони України[2] (подала у відставку 6 липня)[3].

26 жовтня 2014 року на позачергових виборах до Верховної Ради України йшла під № 7 у виборчому списку від партії «Народний фронт». З грудня 2014 є народною депутатом України, заступницею голови фракції «Народний фронт».

У 2015 році на місцевих виборах була заступницею керівника штабу для Блоку Петра Порошенка «Солідарність» і вела політично-технологічну та інформаційну частину роботи.

У 2016 році керувала кампанією переможниці по 27 мажоритарному округу Тетяни Ричкової.

Народна депутатка України (IX скликання, з 2019). Членкиня Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики[4].

Голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Авторка численних законів щодо обмеження російського інформаційного продукту в Україні та інших реформ у сфері медіа.

Нагороди

  • 2014 року за версією журналу «Фокус» посіла 12 місце у рейтингу «100 найвпливовіших жінок України», за рік посіла 8 місце у рейтингу «100 найвпливовіших жінок України»[5], а також 86 місце у рейтингу «100 впливових українців».

Майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру

Інформація згідно з декларацією про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру Вікторії Сюмар за 2013, 2014 та 2015 роки міститься на офіційному сайті Верховної Ради України[6].

За даними сайту Корупція.інфо, Вікторія Сюмар припустилася низки помилок і неточностей в декларації за 2014 рік[7].

Джерела

Шаблон:Вікіцитати Шаблон:Commonscat

Посилання

Шаблон:Примітки

Шаблон:Депутати ВРУ-8 Шаблон:Голови комітетів ВРУ VIII скликання Шаблон:Депутати ВРУ-9 Шаблон:Бібліоінформація