Майкл Дуглас

Майкл Кірк Дуглас (Шаблон:Lang-en; Шаблон:Н 25 вересня 1944, Нью-Брансвік, Нью-Джерсі, США) — американський актор та кінопродюсер; лауреат премії «Оскар» як «найкращий актор» (фільм «Волл-Стріт», 1987).

Біографія

Народився в сім'ї видатного американського актора єврейсько-білоруського походження Кірка Дугласа. Дід і бабуся Майкла по батьківський лінії, Гершель та Бруня Данієлович, були єврейськими емігрантами з Чаусів, Російська імперія, нині Білорусь. Мати — американська акторка Дайєна Ділл (Diana Dill).

Навчався у військовій академії: після навчання у військовій академії мав можливість одержати освіту в престижному Єльському університеті. Проте захопився кінематографом і поступив у Каліфорнійський університет на факультет драматичного мистецтва, де й зустрів свого друга — актора Денні Де Віто, з яким потім знімався у різних стрічках.

До визнання актор ішов довго: став відомим після популярного у свій час у США серіалу «Вулиці Сан-Франциско» (1972). Не задовольнившись акторським успіхом, Майкл Дуглас тимчасово перекваліфікувався у продюсера — і тут до нього прийшла справжня перемога: спродюсована ним стрічка Мілоша Формана «Пролітаючи над гніздом зозулі» (1975) з Джеком Ніколсоном у головній ролі завоювала п'ять «Оскарів» і до того ж була визнана «Найкращим фільмом року».

Справжнє визнання акторського таланту принесли йому комедійна дилогія «Роман з каменем», «Перлина Нілу» та фільм «Війна подружжя Роуз» (разом з Кетлін Тернер та Денні Де Віто) — і дали можливість кінокритикам вважати, що він досяг висот, на яких стояв його батько.

Стрічкою Олівера Стоуна «Волл-стріт» (1987) Майкл Дуглас завоював «Оскар», як найкращий актор, а «Основний інстинкт» з Шерон Стоун — остаточно утвердив Майкла Дугласа як одного з провідних кіноакторів Америки.

Приватне життя

Майкл — син кіно-знаменитостей і це зіграло визначальну роль у його і життєвій і творчій долях. Батьки розлучилися, коли Майклові було всього 5 років.

У березні 1977 року 33-річний Дуглас одружився з Діандрою Лукер, донькою австрійського дипломата, якій було тоді 19 років. 2000-го року вони розлучилися. Від колишньої дружини в Майкла старший син Камерон 1978 року народження.

18 листопада того ж року він став на рушник удруге з молодою британською акторкою Кетрін Зета-Джонс, з якою вони народилися в один день із різницею у 25 років. Вони справили гучне весілля в готелі «Plaza Hotel» у Нью-Йорку: сама сукня нареченої коштувала 250 тисяч доларів, а загалом весілля обійшлося в 1,5 млн доларів. Поміж інших запрошених на церемонію 350 гостей були такі знаменитості, як Стівен Спілберг, Вупі Голдберг, Ентоні Гопкінс, Барбара Волтерс, Джек Ніколсон, Дені ДеВіто, Шерон Стоун, Мартін Шин та Шон Коннері. Мають двоє дітей — Ділана Майкла (2000 р.н.) і Керіс Зета (2003 р.н.).

У серпні 2010 року в актора виявили рак гортані. Ув'язнення сина та курс агресивної хіміотерапії абсолютно його виснажили. Тим не менш, геть знесилений артист захотів перед смертю повторити весілля з Кетрін та вдруге виголосити шлюбні обітниці. І сталося диво: Дуглас став одужувати, понад те, на початку грудня 2010 року у своєму інтерв'ю по закінченні важкого лікування Дуглас підтвердив, що найближчим часом має намір повернутися в професію. За два роки він здійснив це ролями в кінокартинах Стівена Содерберга. Зокрема, роллю піаніста Владзі Валентино Лібераче в його телефільмі «За канделябрами». 11 січня 2011 року Дуглас повідомив про цілковите одужання.

16 серпня 2013 року Майкл Дуглас заявив, що подає на розлучення з Зета-Джонс. Спричинило таке бажання те, що актор «не в змозі терпіти більше ґлобальну депресію, яскраво виражену через хворобу Кетрін». Однак три місяці потому стало відомо, що пара поновила свої стосунки, і вже у квітні 2014-го їх неодноразово бачили на різних імпрезах.

Сина актора Камерона Дугласа поліція затримала 28 липня 2009 року за зберігання метамфетамінів у готелі «Gansevoort» у Мангеттені. 20 квітня 2010 року суд Нью-Йорка присудив йому п'ять років ув'язнення за торгівлю наркотиками.

Література

• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.