-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Баришников Михайло Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 09:22, 16 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Бари́шников Михайло Миколайович (27 січня 1948, Рига) — американський балетний танцівник, хореограф, балетмейстер, актор кіно російського походження.

Життєпис

Народився в родині російських мігрантів у Ризі. Навчався у Ризькій середній школі № 22. Займатися балетом почав у Ризькому хореографічному училищі у педагога Юріса Капраліса і Валентина Блінова. Вчився в одному класі з Олександром Годуновим. Продовжив навчання в Ленінградському хореографічному училищі в класі Олександра Пушкіна (у нього ж раніше навчався Рудольф Нурієв).

Баришников та Лайза Мінеллі у шоу «Baryshnikov on Broadway», 1980 рік

Був солістом Кіровського театру в Ленінграді в період 1967—1974 років. Під час гастролей радянського театру за кордоном в 1974 році, отримавши запрошення вступити у трупу Американського театру балету від Олександра Мінца вирішив не повертатися до СРСР і залишитися в Канаді. Став «неповерненцем»[1]., що викликало великий скандал у радянських політичних колах.

Танцював у різних трупах і згодом став основним танцюристом у трупі Американського театру балету (АБТ), партнером Гілсі Кіркланд. Удосконалював свою майстерність у відомого балетного педагога-репетитора Валентини Переяславець.[2] У 1978-80 виступав у трупі Нью-Йоркського міського балету, створеного Джорджем Баланчиним. В період 1980—1989 років директор, балетмейстер і прем'єр Американського театру балету.

З 1990 по 2002 рік очолював трупу «Проект білий дуб» (Флорида), яку він заснував разом з Марком Морісом[3]. Від 2005 року художній керівник «Центру мистецтв імені Михайла Баришнікова»[4].

Знімався в кіно, зокрема в популярному телесеріалі «Секс і місто». Зіграв колишнього радянського танцюриста-«неповерненця» у фільмі «Білі ночі» (1985). Брав участь у драматичному спектаклі «Метаморфози» (1989) на Бродвеї.

В лютому 2022 виступив проти російського вторгнення в Україну[5]. У березні того ж року разом із письменником Борисом Акуніним та економістом Сергієм Гурієвим запустив благодійний проект «Справжня Росія» (True Russia), спрямований на збір коштів на користь українських біженців[6][7]. Сайт проекту був заблокований на вимогу Генпрокуратури Росії 24 травня 2022 року, після чого Баришников звернувся з відкритим листом до Володимира Путіна: «Такі, як ми, принесли більше честі російському світу, ніж вся ваша неточна високоточна зброя. Вашому російському світу — світові страху, світові, що спалює підручники української мови, не бувати, доки є ми, щеплені в дитинстві від цієї чуми. Нашому ж світу бути — незважаючи на всі ваші блокування. Ми знаємо ,як зберегти цінності нашого російського світу. А ваш світ, якщо не прокинеться, помре від своїх страхів.»[8]

Фільмографія

  • Точка звороту (The Turning Point) — 1977
  • Білі ночі (White Nights) — 1985
  • Справа фірми (Company Business) — 1991
  • Секс в місті (серіал) — 2003–2004

Приватне життя

Багато років живе у фактичному шлюбі з танцівницею Американського театру-балету та журналісткою Лізою Райнгарт (Lisa Rinehart), з якою має трьох дітей: сина Пітера (* 1989), дочок Анну (* 1992) та Софію (* 1994).

З американською акторкою Джессікою Ленґ має дочку Александру (* 1981).

Під час роботи в Американському театрі балету мав роман із партнеркою Гілсі Кіркланд. Подробиці їх складного роману балерина опублікувала 1986 року в автобіографії «Dancing on My Grave»[9].

Цікаві факти

  • Михайло Баришников номінувався на «Оскар» за роль другого плану в картині «Поворотний пункт». Фільм був представлений в одинадцяти номінаціях на премію, але не отримав жодної.
  • Втеча Баришникова із СРСР нагадала такий же вчинок 13-річної давнини іншої радянської балетної зірки — Рудольфа Нурієва. Цій події присвятив сатиричний експромт відомий російський актор і поет Валентин Гафт:


  • Поет Йосип Бродський присвятив Баришникову кілька віршів: «Класичний балет є замок краси…» [11] (зі збірки «Частина мови») і «Раніше ми поливали газон з лійки…» (з книги «Пейзаж з повінню»).

Примітки

Література

Посилання

Шаблон:Портал Шаблон:Commonscat

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Переможці конкурсу Бенуа танцю (За життя в мистецтві)

  1. ↑ http://www.mk.ru/editions/bulvar/article/2008/03/19/49558-pervyie-lastochki.html
  2. ↑ http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1976/Svoboda-1976-258.pdf

  3. ↑ http://www.bacnyc.org/index.php/about

  4. ↑ http://www.bacnyc.org/index.php/about/staff

  5. ↑ В России запрещают выступления высказавшихся против войны артистов
  6. ↑ Борис Акунин: Думаю, что последняя глава путинского государства началась. // Русская служба BBC, 17 марта 2022
  7. ↑ https://truerussia.org/

  8. ↑ https://www.svoboda.org/a/mihail-baryshnikov-obratilsya-s-pisjmom-k-vladimiru-putinu/31878818.html
  9. ↑ Kirkland, Gelsey, and Greg Lawrence. Dancing on My Grave. Garden City, New York: Doubleday and Company, 1986 (ISBN 0-385-19964-3).
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Баришников_Михайло_Миколайович&oldid=31106