Філіппенко Олександр Георгійович

Олександр Георгійович Філіппенко (Шаблон:Lang-ru; * Шаблон:Дата народження, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно. Лауреат Державної премії Росії (1998). Народний артист Росії (2000).

Життєпис

Закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна (1970). Художній керівник театру «Моно-Дует Тріо».

Фільмографія

• «Сині зайці або Музична подорож» (1972, клоун Саша)
• «Зупиніть Потапова!» (1974, Єрмоленко)
• «Хто заплатить за удачу» (1980)
• «Кидок» (1981, Семен Семенович Каліткін, прапорщик прикордонвійськ)
• «Про повернення забути» (1985, Ісаєв)
• «Я зробив все, що міг» (1986, Леонід Жилін)
• «Наш бронепоїзд» (1988)
• «Важко бути богом» (1989, Реба),
• «Серпень на спливі»/Шаблон:Lang-ru (1989, Борис Краснов (головна роль)
• «Кроки імператора» (1991, Павло Ι)
• «Візит до Мінотавра» (1987, Григорій Білаш)

та інші.

Знявся в українських фільмах:

• «Бумбараш» (1971, т/ф)
• «Народжена революцією» (1974—1977, т/ф, 10 а),
• Шаблон:Рік в кіно : «Останній засіб королів» (т/ф, 4 с) — полковник «Джіґс»
• Шаблон:Рік в кіно : «Чорна стріла» — Річард Глостер
• «Міст через життя» (1986, т/ф, 2 с),
• «Яма» (1990, актор),
• «Жінка для всіх» (1991),
• «Я сама» (1993, Вахрамєєв; Росія—Україна)

та інші.

Громадянська позиція

У березні 2014 року, після російської інтервенції в Україну, разом з рядом інших відомих діячів науки і культури Росії висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму. Свою позицію вони виклали у відкритому листі

У червні 2018 року підтримав українського режисера Олега Сенцова, засудженого і ув'язненого у Росії

Після початку повномасштабного озброєного вторгнення Росії в Україну в 2022 році 19 травня, в День вишиванки, опублікував у Фейсбуці свою фотографію у вишиванці. З організацією сольних концертів Філіппенка почали виникати складнощі, а у листопаді 2022 року Театр імені Мосради не продовжив з ним контракт. 10 лютого 2023 року у ЗМІ повідомили, що Філіппенко залишив Росію і оселився у Литві.

Література

• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.793-794; Шаблон:Ref-ru
• Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.284-285. Шаблон:Ref-ru

Посилання

• Олександр Філіппенко Шаблон:Ref-ru
• Олександр Філіппенко: «під час собачого шоу мій пес розгубився, і мені все довелося робити за нього. Рачки. Головний приз — телевізор — дістався мені» Шаблон:Ref-ru