С

Шаблон:Otheruses Шаблон:Кирилиця С («ес») — літера кирилиці. Є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — трохи видозмінена кирилична літера.

В українській мові

С — двадцять друга літера української абетки.

В українській літературній мові літерою «с» позначають шумний глухий щілинний передньоязиковий приголосний звук, який може бути твердим (сад, колос) і м'яким (сядь, сьомий).

Інше використовування

Велика літера

Мала літера

• У фізиці — скорочене кириличне позначення секунди

Інше

• У шанобливому мовленні в Російській імперії XIX ст. звичайним було додавання після останнього слова у фразі частки «с» (за дореформеним правописом — съ) — так званий словоєрс. Це вважається скороченням від сударь («добродію», «пане»).

Таблиця кодів

Кодування	Регістр	Десятковий код	Шістнадцятковий код	Вісімковий код	Двійковий код
Юнікод	Велика	1057	0421	002041	00000100 00100001
	Мала	1089	0441	002101	00000100 01000001
ISO 8859-5	Велика	193	C1	301	11000001
	Мала	225	E1	341	11100001
KOI 8	Велика	243	F3	363	11110011
	Мала	211	D3	323	11010011
Windows 1251	Велика	209	D1	321	11010001
	Мала	241	F1	361	11110001

Див. також

• C (латиниця)

Література

• Шаблон:УРЕ
• Півторак Г. П. С // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

Джерела

• Шаблон:СУМ-11

Шаблон:Український правопис Шаблон:Українська мова