-
Граб'янка Григорій Іванович
Григорій Іванович (Захарович) Граб'янка (*до 1666 — бл. 1738) — український державний та військовий діяч у добу Гетьманщини. Полковник Гадяцького полку, автор одного з відомих козацьких літописів — «Літопису Граб'янки». Зять одного з конфідентів Гетьмана Івана Мазепи Івана Забіли.
Біографія
Походив імовірно з українізованої гілки польського роду Грабянків з Люблінщини, початки якого документально простежуються з 1450 року. З того часу походить згадка про надання королем польським і великим князем литовським Казимиром Ягеллончиком ґрунтів шляхтичеві Пшибиславові Грабянці. Рід був дуже розгалужений, печатався гербом Лещиць[1]
Державна та військова служба
З 1686 перебував на службі в козацькому війську.
Відомостей про точну дату народження Григорія Граб'янки не збереглося — так само, як і факти його біографії, що стосуються раннього періоду його життя.
Перші згадки про нього з'являються на початку 1680-х років, коли він вчився в Києво-Могилянській колегії, опановував польську, латинську і німецьку мови. Пізніше служив у Гадяцькому полку — пройшов шлях від рядового козака до полковника. Більше двадцяти років був одружений з Євдокією Забілою (померла в 1735 під час перебування чоловіка у військовому поході), дітей подружжя не мало.
У 1686‒1701 ‒ рядовий козак Гадяцького полку, 1702‒1717 ‒ полковий хорунжий, гадяцький сотник, полковий осавул, 1717‒1723 ‒ полковий суддя. На посаді полкового судді Григорій Граб'янка мав конфлікти з тодішнім гадяцьким полковником Михайлом Милорадовичем, який, прикриваючись протегуванням високопосадовців російського уряду, «славився» хабарництвом, здирствами і навіть прямими грабунками.
У 1723 у складі делегації козацької старшини на чолі з наказним гетьманом Павлом Полуботком подавав на розгляд російському уряду Коломацькі чолобитні (про скасування Малоросійської колегії та вибори гетьмана) — його підпис «Григорій Гребянка, судія полковий» стоїть найпершим серед старшини Гадяцького полку. За наказом імператора Петра І всі члени делегації, які на той час перебували в Санкт-Петербурзі, були заарештовані. Граб'янку разом з іншими ув'язнили в Петропавлівській фортеці. Лише після смерті Петра І їх звільнили (на початку 1728) і Григорій Граб'янка повернувся додому.
У 1728‒1730 ‒ полковий обозний, з 30 травня 1730 і до своєї смерті в 1738 ‒ полковник Гадяцького полку.
Так описує перебування Григорія Граб'янки на цій посаді історик Олександр Лазаревський:
У складі козацьких військ Григорій Граб'янка брав участь у походах: Кримських (1687‒1689), Азовських (1695‒1696), Кизи-Керменському і Німанському (1697), у Північній війні 1700‒1721, у російсько-турецькій війні 1735‒1739, де (не раніше кінця квітня і не пізніше 23 липня) 1738 загинув у бою при Гайман-Долині.
Творчість
Грабянка — автор історичного твору літописного характеру «Действия презельной и от начала поляков кровавой небывалой брани Богдана Хмельницкого… с поляками… Року 1710». Твір викладає історію України з давніх часів до 1709. Джерелом для написання твору Грабянки слугували офіційні документи, польські хроніки, «Синопсис», щоденники, розповіді сучасників подій: Кромера, Бєльського, Стрийковського, Гваньїні, Коховського, Пуфендорфа та ін. Головну увагу приділяє історії козацтва та національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648—1657. Оригінал твору не зберігся. Відомо близько 20 списків літопису Грабянки. Вперше літопис Грабянки був опублікований ще в 1793 у журналі Федора Туманського «Российский магазин», але цей журнал швидко став бібліографічною рідкістю і тому члени Київської Тимчасової комісії для розгляду давніх актів, готуючи його в 1853 до видання, не знали про публікацію Туманського і вважали, що вводять літопис Граб'янки в науковий обіг вперше. За останні тридцять років Літопис Граб'янки перевидавався чотири рази, останній раз — в Житомирі в 2001 (з конволюту, що зберігається в Житомирському краєзнавчому музеї).
Відповідно до свого завдання — звеличення Хмельницького і його доби — Грабянка написав твір складною, стилізованою під церковнослов'янську українською книжною мовою того часу. Архаїзуючи мову, автор прагнув досягти високого, патетичного стилю розповіді[2].
Праці
- «Дѣйствія презѣльнои и отъ начала поляковъ крвавшои небывалой брани Богдана Хмельницкого, гетмана Запорожского зъ поляки… 1710»
Вшанування пам'яті
Примітки
Джерела та література
- Сас П. М. Грабянка Григорій Іванович і його літопис української історії та історії козацтва // Шаблон:ЕІУ
- В. Горобець. Граб'янка Григорій // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.156—157. ISBN 978-966-611-818-2.
- Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. — К.: Т-во «Знання» України, 1992, — 192 с.
- Мицик Ю. Незнані документи до біографії Григорія Граб'янки // Український археографічний щорічник. — Випуск 21/22. — Том 24/25. — Київ, 2018
Посилання
- Грабянка Григорій Іванович // Шаблон:Юридична енциклопедія
- Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки
- Летопись гадячского полковника Григория Грабянки (1853)Шаблон:Ref-ru
Шаблон:Адміністрація Гетьманщини
- ↑ Pułaski K. «Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy». T. I. — Brody, 1911. — S. 73-74
- ↑ Ю. Луценко. Григорій Грабянка і його літопис / Білоус П. В. Українська література XI—XVIII ст.: навч. посіб. для самостійної роботи студента / П. В. Білоус, О. П. Білоус. — К.: ВЦ «Академія», 2010. — С. 144.
- ↑
http://www.adm-pl.gov.ua/sites/default/files/207-2016.pdf