-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Коваль Анатолій Олександрович

Матеріал з Разом
Версія від 15:26, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коваль Анатолій Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Анато́лій Олекса́ндрович Коваль (  — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1985 року в селі Старі Безрадичі (Обухівський район, Київська область); рано втратив батьків. Створив сім'ю, проживав у своєму селі.

Під час російсько-української війни — солдат 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь», командир відділення.

29 червня 2016 року після атаки російських збройних формувань на позиції ЗСУ (із застосуванням мінометів, артилерії та озброєння БМП й танків) на «світлодарській дузі», підрозділи 54-ї бригади та 25-го батальйону змогли посунути противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу села Логвинове. Бої на дорозі Бахмут — Дебальцеве між Луганським та Логвиновим тривали близько 10 годин. Анатолій загинув пополудні від вибуху міни, що влучила у бліндаж. У тих боях ще 11 військовиків зазнали поранень.

6 липня 2016 року похований в селі Старі Безрадичі.

Без Анатолія лишились дружина та син 2009 р.н.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 421/2016 від 29 вересня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • відзнака «За оборону рідної держави» (посмертно).

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub