-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кірись Олексій Сергійович

Матеріал з Разом
Версія від 05:55, 6 квітня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кірись Олексій Сергійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олексі́й Сергі́йович Кі́рись (Шаблон:Н  — Шаблон:С Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1981 року в Млинові Рівненської області, де й проживав.

У лютому 2014 року прийшов до війська добровольцем; старший солдат 1-ї штурмової роти, 24-й окремий штурмовий батальйон ЗСУ «Айдар».

Спочатку був кулеметником, розвідником, згодом — оператором-навідником БМП. Одного разу залишився прикривати роту, що змінювала позицію, та кілька годин стримував напад проросійських терористів — доки не закінчилися набої.

Загинув уночі проти 27 грудня 2015-го під час чергування на спостережному посту поблизу селища Новгородського: під час обстрілу поряд з ним вибухнула граната, ударною хвилею та осколком знесло каску, другий осколок влучив у голову. Олексія намагалися врятувати, по дорозі до госпіталю його серце зупинилося.

Похований у Млинові, 28—30 грудня в районному центрі оголошені днями жалоби.

Без Олексія лишилися мама та молодший брат, який теж воював на російсько-українській війні.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 216/2016 від 18 травня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 30 березня 2016 року на фасаді Млинівської гуманітарної гімназії, де навчався Олексій Кірись, йому було відкрито меморіальну дошку[2][3].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 27 грудня[4][5].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub