-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Семидьянова Ольга Олександрівна

Матеріал з Разом
Версія від 12:45, 19 липня 2023, створена ua>Елвіс (→‎Родина)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Семидьянова
Семидьянова Ольга Олександрівна
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ольга Олександрівна Самарська-Семидьянова ( 10 липня 1973, Запоріжжя, УРСР, СРСР — Шаблон:Пом 3 березня 2022, на рубежі Донецької та Запорізької областей) — військовслужбовець Збройних сил України, бойова медикиня 24 ОШБ «Айдар», загинула у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Ольга Семидьянова народилася 1973 року у місті Запоріжжя. Одружилася в 19-річному віці. У сім'ї народилося п'ятеро дітей. Потім 2008 року з чоловіком переїхала у великий будинок поблизу Марганця, де народилася молодша дочка. Після цього вирішили виховувати прийомних дітей. Тому крім шести своїх дітей (чотири дочки і два сини), до родини взяли також шість прийомних хлопців. Всі вони були досить важкими дітьми. Їм було від 11 років, у кожного психологічна травма з минулого. Так родина Семидьянових одержала статус дитячого будинку сімейного типу.

З початком війни на сході України їздила на передову, рятувала поранених. У 2015 році чоловік Ольги пішов добровольцем в батальйон ДУК «Правий сектор». Наступного року Ольга приєдналася до чоловіка й пішла на фронт разом з донькою Юлією Волковою у батальйон «Айдар»[1].

Шаблон:Цитата

3 березня 2022 року на рубежі Донецької та Запорізької областей Ольга Семидьянова була поранено в області живота. Російські війська стріляли з танків та стрілецької зброї, тому екіпірування не врятувало її від поранення — незабаром загинула[1][2]. Два тижні після смерті її сім'я все ще не може поховати загиблу через запеклі бої[3].

Родина

Батько родини — служить у територіальній обороні. Серед дітей старший брат — був на фронті у війні на сході України, а під час російського вторгнення в Україну у територіальній обороні. Інша сестра захищала Україну добровольцем. Молодший брат служить із 2019 року на контракті та захищає Харків. Ще одна сестра служить у поліції в Запоріжжі. Ольга за життя дочекалася онуки Софійки, яка народилася восени 2021 року[1].

Нагороди

Примітки

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ