Пістолет Макарова

Матеріал з Разом
Версія від 19:25, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка зброї 9-мм пістоле́т Мака́рова — радянський самозарядний пістолет, прийнятий на озброєння Збройних сил та правоохоронних структур СРСР у 1951 році.

Історія створення пістолета

Пістолет Макарова та його прототип Walther PP, фото внизу
Німецький пістолет Walther PP, 1929 рік.

У роки Другої світової війни короткоствольна зброя пройшла серйозну перевірку. Досвід цієї війни породив нові тактико-технічні вимоги до пістолетів, зокрема їм треба було стати компактнішими, легшими, надійнішими та швидкострільнішими. Пістолет ТТ зразка 1933 р. мав численні вади, а саме: ненадійна фіксація магазину, незручна форма руків'я тощо. Крім того, було визнано за доцільне мати на озброєнні армії два типи пістолета: автоматичний з довгим стволом — для офіцерів та сержантів, що будуть безпосередньо брати участь в бойових діях (ним став пістолет Стєчкіна), і компактний — для старших офіцерів і як «зброя мирного часу».

Тому, у 1945 році, на вимогу Радянської Армії, в СРСР було оголошено конкурс на розробку нового компактного пістолета для оперативно-бойового застосування. Технічні вимоги до пістолета були досить жорсткими. За умовами конкурсу, новий пістолет повинен був перевершувати ТТ за вагогабаритними показниками (бути компактнішим, зручним для застосування у ближньому бою), надійністю у польових умовах та влучністю стрільби, застосовувати патрон 7,65 мм або 9 мм, крім того, ще й повинен бути технологічним у масовому виробництві. При цьому ще й орієнтувалися на порівняно невелику потужність та застосування пістолета в раптових зіткненнях з противником на малих відстанях. В результаті спочатку був створений новий патрон до пістолета — 9×18 мм, який за потужністю являє собою той розумний максимум, що можна використовувати в пістолеті з вільним затвором. В основу цієї розробки лягли довоєнні німецькі праці у тому ж напрямку, що приводить до створення фірмою GECO патрону 9×18 Ultra. Потрібно зазначити, що незважаючи на однакові позначення, радянський патрон невзаємозамінний з німецьким, тому що має більший діаметр кулі (справжній калібр радянського патрону — 9,39 мм).

У конкурсі на новий пістолет взяли участь відомі конструктори — Токарєв Ф. В., Воєводін П. В., Коровін С. А., Раков І. І., Сімонов С. Г., а також молоді, ще мало відомі — Макаров М. Ф. з Тули, Сєврюгін Г. В., Клімов А. Л. і Лобанов А. І. з Іжевська. Після серії жорстких випробувань на надійність найкращим був визнаний зразок під 9-мм патрон, сконструйований колективом інженерів на чолі з Миколою Федоровичем Макаровим.

За основу розробки, було взято німецький пістолет Walther PP, зразка 1929 року. Пістолет, який переміг у конкурсі, мав певні відмінності від «Вальтера», але зберіг його загальне компонування та конструкторські рішення. Ескізне пророблення ПМ завершилося у 1947 р. В 1948 був підготовлений остаточний варіант проекту.

Виробництво нового пістолета було налагоджено в Іжевську у 1949 році та продовжувалось понад 50 років. На озброєння Радянської Армії, МВС та органів держбезпеки пістолет Макарова, чи ПМ, офіційно був прийнятий в 1951 році. Однак у середині 1990-х років в конкурсі на штатну зброю для російських силових структур модернізований варіант пістолета Макарова — ПММ — програв пістолету Яригіна (ПЯ). Що ж стосується України, то відомо, що на заміну пістолету Макарова для правоохоронних органів держави КП «НВО «Форт» МВС України» розробило новий пістолет Форт-12 під той же патрон, що й в ПМ.

Будова

Дія автоматики з вільним затвором

Дія ПМ заснована на віддачі з вільним затвором. Замикання ствола відбувається за рахунок маси затвора і пружності зворотної пружини, вдягнутої на ствол.

Ударно-спусковий механізм подвійної дії з відкритим курком. У ПМ застосований вільний ударник, який не має пружини, що утримує його в задньому положенні. Теоретично це може привести до випадкового пострілу при падінні пістолета з великої висоти, але Н. Ф. Макаров вважав, що ударник не має достатньої ваги, аби серйозно враховувати цю можливість.

Пістолет складається з 32 деталей і таких основних частин:

  • рамка зі стволом і спусковою скобою;
  • затвор з ударником, викидачем і запобіжником;
  • зворотна пружина;
  • ударно-спусковий механізм;
  • руків'я з гвинтом;
  • затримка затвору;
  • магазин.

Після того, як вставлено магазин і дослано набій в патронник, ПМ можна встановити на запобіжник. При цьому відбувається безпечний спуск курка з бойового взводу, курок відходить від ударника і блокується, спусковий гачок йде вперед і теж блокується. Блокується також і затвор (у «Вальтер ПП» затвор не блокується і зброю можна перезаряджати при увімкненому запобіжнику). З увімкненим запобіжником ПМ готовий до носіння.

Постріл з ПМ

Перед пострілом прапорець запобіжника, що знаходиться на лівому боці задньої частини затвору, потрібно перевести в нижнє положення, в позицію «вогонь» (що зручніше за «Вальтер ПП», де важіль треба переводити у верхнє положення). Курок встане на запобіжний взвод і ПМ буде готовий до пострілу самовзведенням. При першому натисканні на спусковий гачок одночасно зводиться курок, тому для спуску потрібно більше зусилля, ніж при зведеному курку — близько 3,5 кг. Після першого пострілу курок буде зведений (поставлений на бойовий взвод) і для пострілу досить легкого і короткого натискання із зусиллям близько 1,5 кг.

Після зняття із запобіжника курок можна звести вручну, як у пістолетах з ударно-спусковим механізмом одинарної дії, для влучнішого першого пострілу. За зведення курка спусковий гачок відходить назад. Тепер перший постріл можна зробити коротким натисканням. Курок можна зняти з бойового взводу притримуючи його великим пальцем і натискаючи на спусковий гачок. Після того як спусковий гачок буде відпущений і піде вперед, курок встане на запобіжний взвод, що запобігає контакт курка з ударником за неповного зведення курка.

Гільза після пострілу викидається вправо.

Стандартний магазин ПМ містить 8 набоїв. Після витрачення всіх патронів затвор встає на затворну затримку. Зняти затвор з затримки можна за допомогою важеля, що знаходиться зліва на рамці. Якщо не вставлений порожній магазин, то зняти затвор з затримки можна й іншим способом, відтягнувши його трохи назад і відпустивши. Якщо в пістолет вставлений споряджений магазин, то, після зняття затвора з затримки, патрон досилається в патронник, і пістолет знову готовий до пострілу.

Засувка магазина, як і у більшості європейських пістолетів того часу, розташована в основі руків'я. Таке розташування засувки виключає випадкове витягання магазину, проте менш зручне для швидкої зміни магазину.

Відмінні риси пістолета Макарова — простота конструкції і багатофункціональність деталей. Так, затримка затвору служить одночасно і відбивачем гільз. Двопера пластинчаста бойова пружина служить одночасно пружиною важеля взводу і пружиною шептала, а також пружиною відбою курка (вигин її широкого пера) при постановці на запобіжний взвод. Нижній кінець пружини є пружиною засувки магазина.

Н. Ф. Макаров створив пістолет, конструкція якого містить ряд оригінальних рішень. Пістолет простий в експлуатації, має великий службовий ресурс і надійніший за взятий за основу Walther PP.

Деякі деталі, наприклад, бойова пружина і, особливо, запобіжник, мають досить складну форму. Але, надалі, зміна технології дозволила спростити і здешевити виробництво.

Купчастість і розсіювання

ПМ має гарну, для компактного пістолета, точність. При стрільбі на 25 метрів стандартними патронами 57-Н-181 радіус розсіювання R100 становить 75 мм, а на 50 метрів — 160 мм. На відстані 10 метрів радіус розсіювання всього 35 мм.

Перевірка бою пістолета здійснюється стрільбою на 25 м по чорному колу діаметром 25 см, встановленому на щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Купчастість бою ПМ визнається нормальною, якщо всі чотири пробоїни вміщаються в коло діаметром 15 см. Середня точка влучення задовольняє вимогам, якщо вона відхиляється від контрольної точки не більше 5 см в будь-якому напрямку.

Радіус розсіювання при стрільбі з приведеного до нормального бою пістолета характеризується такими цифрами:

Відстань, м Радіус розсіювання 100 % куль, см Радіус розсіювання 50 % куль, см
10 м 3,5 2
15 м 5 З
20 м 6,5 4
25 м 7,5 4.5
30 м 9 6
40 м 12 7
50 м 16 8

Складання та розбирання пістолета

Розбирання пістолета може бути неповним і повним.

Неповне розбирання проводиться для чищення, змащення й огляду пістолета в такому порядку:

  1. витягти магазин з основи рукояті;
  2. зняти пістолет із запобіжника;
  3. опустити спускову скобу вниз і зрушити її вліво;
  4. відокремити затвор від рамки;
  5. повернути спускову скобу на місце;
  6. зняти зі ствола зворотну пружину.

Збирання після неповного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Після цього пістолет перевіряється на правильність складання:

  1. зняти пістолет із запобіжника;
  2. поставити затвор на затворну затримку;
  3. зняти затвор з затворної затримки;
  4. поставити пістолет на запобіжник.

Повне розбирання проводиться для чищення при сильному забрудненні, після знаходження пістолета під дощем або в снігу, при переході на нове змащення і при ремонті в такому порядку:

  1. неповне розбирання пістолета;
  2. відокремлення шептала і затримки затвору від рами;
  3. відокремлення руків'я від його основи і бойової пружини від рамки;
  4. відокремлення курка від рамки;
  5. відокремлення спускової тяги з важелем взводу від рамки;
  6. відокремлення спускового гачка від рамки;
  7. відокремлення запобіжника і ударника від затвору;
  8. відокремлення викидача від затвору;
  9. розбирання магазину.

Збирання після повного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Часте повне розбирання пістолета не допускається, оскільки прискорює зношення частин і механізмів.

Модифікації

На базі пістолета Макарова розроблено велику кількість бойових, службових і цивільних модифікацій.

СРСР

  • Пістолет Макарова (ПМ)
  • ТКБ-023 — дослідний зразок з полімерною рамкою. Розроблено в Тульському КБ Приладобудування на початку 1960-х рр. на базі ПМ, серійно не вироблявся (експлуатаційні властивості полімерної рамки не відповідали вимогам замовника).

Росія

Газовий пістолет ИЖ 79-8
Пістолет ИЖ-79-9Т
Травматичний пістолет МР-79-9ТМ
  • ИЖ70 (9 × 18 мм, магазин 8 набоїв, регульований приціл) — комерційний варіант, розроблений на початку 1990х років як «спортивно-тренувальний пістолет»
  • ИЖ70-17A (.380 ACP, магазин 8 набоїв, регульований приціл)
  • ИЖ70-17AS (.380 ACP, магазин 8 набоїв, регульований приціл, хромована обробка, пластикова бойова пружина)
  • ИЖ70-17AH (.380 ACP, HiCap, регульований приціл)
  • ИЖ70-18A (9 × 18 мм, магазин 8 набоїв, регульований приціл)
  • ИЖ70-18AS (9 × 18 мм, магазин 8 набоїв, регульований приціл, хромована обробка)
  • ИЖ70-18AH (9 × 18 мм, HiCap, комерційна версія, регульований приціл)
  • Байкал 442 (спортивний пістолет під набій 9×18 мм, 8 -, 10 — або 12-зарядні магазини, сучасна версія ПММ з кнопковою засувкою магазина)
  • ПММ (Пістолет Макарова модернізований), розроблений на початку 1990-х років під більш потужний патрон 9×18 мм ПММ, оснащений 12-зарядним магазином. Прийнятий на озброєння в 1994 р.
  • ИЖ-71 — службовий пістолет під набій 9×17 мм, розроблений в 1994 році[1], серійно випускався з 1996 по вересень 2008 року, в подальшому випуск продовжений під найменуванням МР-71
  • ИЖ-71-100 — службовий пістолет під набій 9×17 мм, модифікація ИЖ-71 з магазином на 10 набоїв, з вересня 2008 року випускається під назвою MP-71Н
  • ИЖ71-18 (9×18 мм, HiCap, постійний приціл)
  • ОЦ-35 — модернізований варіант під використання набоїв 9×18 мм ПМ і 9×18 мм ПММ
  • MP-448 «Скіф» — модифікація з полімерною рамкою
  • 6П42-9 — 9-мм газовий пістолет з регульованим ціликом, і нарізним стволом створений шляхом штифтування стандартного пістолета ИЖ-70 калібру 9×18 мм ПМ і (або) 9×17 мм Курц
  • 6П42-7.6 — газовий пістолет під 7,6-мм набій ТК-024
  • ИЖ-79-8 (індекс — 6П42) — 8-мм газовий пістолет
  • ИЖ-79-9 — 9-мм газовий/травматичний пістолет
  • MP-471 — службовий травматичний пістолет під набій 10×23 мм Т, розроблений в 2004 році[2]
  • ИЖ-79-9Т «Макарич» — газовий пістолет з можливістю стрільби гумовою кулею під набій 9 мм PA
  • MP-79-9TМ — пістолет вогнепальний обмеженого враження під набій 9 мм P.A.
  • MP-80-13T — травматичний пістолет під набій .45 Rubber[3].
  • ПМ-Т — травматичний пістолет під набій 9 мм P.A. Виготовляється шляхом заміни ствола на штифтованний з бойових пістолетів ПМ. Виробник ЗиД, всього випущено близько 5 тис. шт.[4]
  • Байкал МР-654К — 4,5-мм пневматичний газобалонний пістолет, репліка MP-71Н.
  • Байкал MP654KS — хромований варіант MP654K
  • МР-371 — сигнальний пістолет під капсулі «Жевело» і КВ21, використовує імітатори патронів під капсулі, зовні виглядає як ИЖ-79-9Т, цілком із сталі

НДР

Pistole M — пістолет Макарова виробництва НДР
Страйкбольна модель пістолета Макарова
  • Pistole M — стандартний ПМ під набій 9×18 мм, після отримання ліцензії від СРСР в 1956 році[5], перші пістолети були випущені в 1957 році, в 1958 році було розпочато серійне виробництво
  • Pistole Mk — .380 ACP, експериментальний

Німеччина

  • Pistole Simson-Suhl Makarov — комерційна модель, виробництво почалось після возз'єднання Німеччини
  • LEGENDS MAKAROV — 6-мм пневматичний газобалонний пістолет, випускається німецькою компанією Umarex[6]

Болгарія

  • Makarov — ліцензійна копія ПМ під набій 9 × 18 мм (дві версії — військова та морська), яку виготовляли на заводі № 10 в місті Казанлик
  • Arsenal Р-М01 — модифікація 1990 року, змінено форму спускової скоби і накладки на руків'я. Випускали в декількох варіантах:
  • Miltex Special Edition — комерційний варіант під набій 9×18 мм
  • Miltex Special Edition Sporting Pistol — комерційний варіант під набої 9×18 мм і .380 ACP (хромована і полірована версія)
  • Arsenal Brand Sporting Pistol — спортивний пістолет під набої 9×18 мм і .380 ACP
  • Б-1300 — варіант з зменшеною довжиною руків'я і зміненими накладками на руків'я[7]

Китай

  • Type 59 (військова версія) — виробництво розпочато в 1959 році
  • Norinco Sporting Pistol (експортна версія)

Україна

  • травматичні пістолети ПМР[8] і «Вій» під набій 9 мм Р. А. (виробник — ТОВ «СОБР», м. Харків) виготовляються шляхом переробки серійних ПМ. Переробка полягає в заміні ствола, причому новий ствол приварюють до рамки для запобігання зворотньої переробки.
  • травматичний пістолет ПМ-Т під набій 9 мм Р. А. (виробник — ТОВ «Ерма-Інтер», м. Київ), виготовляють шляхом переробки серійних ПМ[9]
  • гладкоствольний травматичний пістолет ПМ-ГТ під набій 9 мм Р. А. (виробник — ТОВ «Ерма-Інтер», м. Київ), виготовляють шляхом переробки серійних ПМ
  • травматичний пістолет ПМ-РФ під набій 9 мм Р. А. (виробник — НВО «Форт», м. Вінниця), виготовляють шляхом переробки серійних ПМ. У 2014 році випуск припинено[10]
  • травматичний пістолет «Беркут» під набій 9 мм Р. А. (виробник — ТОВ «Беркут» м. Дніпропетровськ), виготовляють шляхом переробки серійних ПМ. Всього, з 16 січня 2008 по 23 листопада 2009 підприємством було закуплено 2 тис. пістолетів ПМ, з яких 1257 шт. було перероблено в травматичні пістолети «Беркут»[11]
  • ПМФ-1 — 4-мм 5-зарядний пістолет (фактично — револьвер) під набій Флобера (виробник — компанія «СЕМ», з 2013 року).

Цікаві факти

  • Пістолет ПМ знаходився у кожній укладці майна та обладнання космонавта на кораблі «Восток», тобто саме він став першою стрілецькою зброєю, що побувала в космосі.
  • Принаймні до 2004 р. в охороні ГУП «Конструкторське бюро приладобудування» значився справний пістолет ПМ виробництва 1949 року (заводський номер 11) з настрілом близько 50 тис. пострілів[12].
  • Навколо пістолета ПМ розгортається сюжет кінофільму «Макаров». Пістолет навіть стає у певному сенсі дійовою особою фільму.
  • У Фінляндії ПМ входить до четвірки моделей, обов'язкових для освоєння на курсах практичної стрільби (інші три — Glock 17, Beretta 92F і CZ 85).
  • На ринку цивільної стрілецької зброї в США ПМ користується певним попитом і непоганою репутацією насамперед з причини своєї дешевизни за цілком прийнятної надійності і невеликих габаритах як зброя самооборони. Найбільшим попитом серед поціновувачів зброї в США користуються ПМ виробництва НДР через вищу якість обробки і матеріалів виготовленняШаблон:Нет АИ.

Пістолет Макарова у масовій культурі

У кінематографі

ПМ присутній у багатьох кримінальних фільмах та телесіралах, події яких відбуваються на пострадянському просторі.

У відеоіграх

Поширення

Шаблон:3 стовпці

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

  • Болотин Д. Н. История советского оружия и патронов. — СПб.: Полигон, 1995. Шаблон:Ref-ru
  • Жук А. Б. Энциклопедия стрелкового оружия — М.: Воениздат, 1998. Шаблон:Ref-ru
  • Неизвестный Макаров.//Оружие, № 10, 2004, специальный выпуск. Шаблон:Ref-ru
  • М. Драгунов. В честной борьбе.//Калашников. Оружие, боеприпасы, снаряжение, 2008, № 1, с. 14-25. Шаблон:Ref-ru

Посилання

Шаблон:Commonscat

Шаблон:Pistol stub Шаблон:.38 Калібр Шаблон:Стрілецька зброя СРСР Шаблон:Піхотна зброя ЗСУ-НГУ Шаблон:Піхотна зброя ЗС РФ Шаблон:Піхотна зброя ДРВ-НФВПВ Шаблон:Бібліоінформація

  1. ТУ 7113-012-07514647-94
  2. Пістолет службовий MP-471. Паспорт 471.776325.023 ПС
  3. http://www.world.guns.ru/less-lethal/mp-80.htm

  4. В. Каштанов. ПМ-Т: майже справжній Макаров. / / Журнал «Зброя», № 9, 2011, стр.1-3, 6-8
  5. Військово-політичне співробітництво соціалістичних країн. М., «Наука», 1988. Стор. 164
  6. LEGENDS MAKAROV / офіційний сайт компанії Umarex
  7. А. Б. Жук. Енциклопедія стрілецької зброї: револьвери, пістолети, гвинтівки, пістолети-кулемети, автомати. — М.: Воениздат, 2002. Стор.296-297
  8. Паспорт пістолета ПМР для стрільби еластичними кулями. ТУ У29 6-30957398-002-2003. (Сертифікат відповідності UA1.073.0047039-10)
  9. ПМ-Т / офіційний сайт виробника
  10. Пістолет «ПМ-РФ» / / опис на сайті компанії-виробника
  11. Сергій Ребров. Мисливських АКМов більше не буде? / / Тижневик «2000», № 48 (487) від 27 листопада — 3 грудня 2009
  12. Невідомий Макаров. / / Журнал «Зброя», № 10, 2004 (спеціальний випуск), с. 14
  13. 13,00 13,01 13,02 13,03 13,04 13,05 13,06 13,07 13,08 13,09 13,10 13,11 13,12 13,13 13,14 13,15 13,16 13,17 13,18 13,19 13,20 13,21 13,22 13,23 13,24 13,25 13,26 13,27 13,28 Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0710628695. Шаблон:Ref-en
  14. http://www.specialoperations.com/Foreign/Albania/Default.htm

  15. Kokalis, Peter. Weapons Tests And Evaluations: The Best Of Soldier Of Fortune. Paladin Press. 2001. pp99-102.
  16. Hogg, Ian (2002). Jane's Guns Recognition Guide. Jane's Information Group. ISBN 0-00-712760-X. Шаблон:Ref-en
  17. http://www.fas.org/nuke/guide/dprk/nkor.pdf
  18. 18,0 18,1 Marchington, James (2004). The Encyclopedia of Handheld Weapons. Lewis International, Inc. ISBN 1-930983-14-X.