-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

AGM-88 HARM

Матеріал з Разом
Версія від 11:37, 25 вересня 2023, створена ua>Sonyaskoll
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка зброї AGM-88 HARM (Шаблон:Lang-en) — американська високошвидкісна протирадіолокаційна ракета, з дальністю понад 100 км і до 300 км залежно від модифікацій та умов застосування.

Розроблена як заміна ракетам AGM-45 Shrike. Здатна наводитися на високочастотні РЛС. Менш вразлива до традиційних видів перешкод, типу вимикання РЛС при виявленні запуску ракети. Ракета HARM обчислює розташування цілі і здатна її вразити, навіть якщо РЛС була вимкнена.

Ці ракети, прийняті на озброєння в 1983 році, вже через три роки використовувалися під час операції проти Лівії. Ракети AGM-88 широко застосовувалися і під час війни в Перській затоці.

Ними оснащують літаки A-6 Intruder, F-4 Phantom II, F-16 Fighting Falcon, F/A-18 Hornet, F-111 Aardvark, Panavia Tornado, а з 2022 року МіГ-29 і Су-27).

Останні модифікації призначені для ураження РЛС зі зміною робочих частот.

AGM-88E AARGM

На базі протирадіолокаційних ракети AGM-88 HARM компанії «Рейтеон» розроблена удосконалена протирадіолокаційна керована ракета (ПРЛР) AGM-88E AARGM (Advanced Anti-Radiation Guided Missile) компаніями «Алліант Техсистемз» (ATK) і MBDA у співпраці з ВМС США і ВПС Італії.

Командування авіаційних систем ВМС США, відповідальне за управління розробкою, схвалила початок дрібносерійного виробництва AGM-88E AARGM в жовтні 2008 року.

AGM-88E AARGM є надзвуковою ракетою середньої дальності авіаційного базування. AARGM здатна долати засоби протидії, які були розроблені потенційними противниками США з моменту прийняття на озброєння високошвидкісних протирадіолокаційних ракети HARM в 1980-х рр..

ПРЛР застосовуватиметься винищувачами FA-18C/D, FA-18E/F, EA-18G, а також літаками «Торнадо» версії розвідки/РЕБ ВПС Італії.

AGM-88G AARGM-ER

Ракета AARGM-ER (AGM-88G) є глибокою модернізацією AARGM (AGM-88E)[1].

Розробка комплексу розпочалася у 2016 році, у 2020 році ВМФ США видав перший контракт на виробництво нової протирадіолокаційної ракети. Перший випробувальний пуск було здійснено 19 липня 2021 року з борту F/A-18F «Super Hornet»[1].

Паралельно з розробкою протирадіолокаційної ракети повітряного базування AARGM-ER ведеться активна робота з її використання в проєкті SLAARGM (Surface-Launched AARGM), що передбачає розробку варіанта багатоцільової ракети наземного пуску[1].

Система управління AGM-88G включає інерційну систему, систему навігації GPS та активно-пасивну радіолокаційну головку самонаведення (РГС) WGU-48/B з активним датчиком міліметрового Ka-діапазону (частота від 26,5 до 35 ГГц)[1].

В активно-пасивній РГС WGU-48/B застосовані алгоритми розпізнавання та аналізу цілей, що забезпечує ураження не тільки цілей, що випромінюють, а й радіоконтрастних цілей типу: надводних кораблів різного класу, пускових установок зенітно-ракетних комплексів та іншого обладнання систем ППО[1].

AARGM-ER обладнана осколково-фугасною бойовою частиною WAU-7/B, яка вже використана на попередніх моделях ракети. Вага бойової частини — 70 кг. Бойова частина містить 12845 уражаючих елементів, виконаних з вольфраму та модернізований заряд вибухової речовини, що забезпечує велику уражаючу здатність. Бойова частина забезпечує пробиття металевого листа товщиною 12,7 мм або броньованої пластини товщиною 6,35 мм з відстані до 6 метрів[1].

Оператори

Австралія

ВМС США і компанія ATK мають намір поставити ПРЛР AGM-88 ВПС Австралії в 2015 році — до початку льотних випробувань EA-18G. Міноборони Австралії оголосив про рішення придбати 12 літаків РЕБ «Гроулер» у 2012 році[2].

Тайвань

В квітні 2021 року стало відомо про внесення доповнень в наявний контракт в рамках програми Peace Phoenix Rising 2 (PPR2) військово-повітряних сил республіки Китай. Компанія Lockheed Martin отримала $188 млн на розробку та постачання автоматичної системи попередження зіткнення з Землею та ракет AGM-88 HARM а також модернізацію низку інших електронних систем літаків F-16 Block 20[3].

Україна

Українські військові інженери за допомогою американських фахівців змогли інтегрувати протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM до арсеналу літаків МіГ-29. Завдяки цьому українські льотчики успішно вражають російські РЛС[4].

7 серпня 2022 під час російського вторгнення на російських позиціях (імовірно, ППО) були знайдені уламки ракети[5] версії D, яка може наводитись за GPS, тобто, працює навіть при вимиканні ворожої РЛС[6][7]. Наступного дня Пентагон підтвердив постачання Україні даних ракет[8].

30 серпня командування Повітряних сил ЗСУ опублікувало відео бойової роботи льотчика МіГ-29, на якому, серед іншого, в кадр потрапили підвішені ракети AGM-88 та їх пуски в польоті[9][10][11].

  • Український МіГ-29 з AGM-88 та Р-73
  • UA MiG-29 using R-73 and AGM-88 01.png
  • UA MiG-29 using R-73 and AGM-88 02.png
  • UA MiG-29 using R-73 and AGM-88 03.png

На початку вересня 2022 року були поширені фотографії українського Су-27 з підвішеною парою протирадіолокаційних ракет AGM-88 HARM[12].

Див. також

Примітки

Шаблон:Weapon-stub Шаблон:Ракетна зброя США Шаблон:Авіаційне озброєння ЗСУ Шаблон:Нк

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 https://mil.in.ua/uk/news/northrop-grumman-vyprobuvala-protyradiolokatsijnu-raketu-aargm-er/

  2. ↑ http://vpk.name/news/92033_vvs_avstralii_poluchat_prlr_agm88e_aargm_dlya_samoletov_reb_ea18g_grouler.html

  3. ↑ https://defence-blog.com/news/lockheed-martin-to-provide-taiwanese-air-force-with-improved-agm-88-missiles.html

  4. ↑ https://www.thedrive.com/the-war-zone/ukrainian-mig-29s-are-firing-agm-88-anti-radiation-missiles

  5. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/pozytsiyi-ppo-rosiyi-v-ukrayini-pochaly-urazhaty-amerykanski-rakety-agm-88/

  6. ↑ https://www.patreon.com/posts/70272906

  7. ↑ https://twitter.com/noclador/status/1556751670402596865?s=20&t=wbNhxlXdOvfneO6Q_nuBWQ

  8. ↑ https://edition.cnn.com/2022/08/08/politics/anti-radar-missiles-ukraine-russia-pentagon/index.html
  9. ↑ https://twitter.com/KpsZSU/status/1564531365600690176 Шаблон:Bare URL inline
  10. ↑ https://theaviationist.com/2022/08/30/first-footage-of-ukrainian-mig-firing-arm-emerges/

  11. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/ps-zsu-pokazaly-zastosuvannya-harm-z-myg-29/

  12. ↑ https://www.thedrive.com/the-war-zone/ukraines-su-27s-appear-to-be-wielding-anti-radiation-missiles-now-too

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=AGM-88_HARM&oldid=7289