-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бортко Володимир Володимирович (молодший)

Матеріал з Разом
Версія від 19:56, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Кінематографіст Володи́мир Володи́мирович Бортко́ (Шаблон:Н. , Москва, РРФСР) — радянський, російський кіномитець та політичний діяч, пропагандист, путініст, українофоб. Кінорежисер, сценарист та продюсер українського походження. Заслужений діяч мистецтв Росії (1994). Народний артист Російської Федерації (2000). Народний артист України (2003; позбавлений звання в 2023 році). Депутат Державної Думи РФ VI скликання від КПРФ.

Занесений до переліку осіб, що загрожуть нацбезпеці Україні[1]. Фігурант бази центру «Миротворець»[2]. В Україні заборонено публічне виконання аудіовізуальних творів за участю Володимира Бротко[3].

Підписав колективне звернення «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму».

Життєпис

Його батьки мали українське походження. Батько — театральний режисер Володимир Бортко, мати актриса Марина Захаренко. Виховувався у родині українського драматурга Олександра Корнійчука, який був його вітчимом.

У 1974 закінчив кінофакультет Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого (майстерня Родіона Єфименка і Вадима Чубасова, 1969—1974) за спеціальністю «Режисура кіно та телебачення».

Працював асистентом режисера та режисером-постановником на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.

Із 1980 — режисер-постановник кіностудії «Ленфільм». Член КПРФ.

Із 2011 — депутат Державної думи Росії.

Громадська діяльність

У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.[4] Шаблон:Початок цитати«Со внутренней политикой Владимира Владимировича я не согласен. Однако с внешней — согласен на 154 процента. В том числе и с его действиями по отношению к Украине и Крыму. Именно поэтому я и подписал письмо.»[5]Шаблон:Кінець цитати

11 грудня 2015 року розпочато збір підписів під електронною петицією до Президента України з вимогою позбавити В. В. Бортка почесного звання «Народний артист України»[6].

2022 року схвалив визнання В. В. Путіним незалежності ДНР та ЛНР: Шаблон:Початок цитати«Я отнёсся к этому не просто положительно, а чрезвычайно положительно… В моём понимании украинское государство существует, но украинского народа нет — это русский народ»[7].Шаблон:Кінець цитати

Політична діяльність

Депутат Державної Думи РФ від КПРФ.

Під час обговорення Держдумою законопроєкту Дмитра Гудкова про скасування «строку давності» для розгляду апеляцій у справах про фальшиві дисертації, за яким, як визнають багато аналітиків, успішно ховаються тисячі дисертаційних брехунів і шахраїв, які купили собі вчені ступені, депутат Володимир Бортко сказав:Шаблон:Початок цитатиЩо буде, якщо ми приймемо цей закон? Не будемо приховувати, що людина грішна, і з прийняттям його буде завдано удару по керівництву нашої країни. Чи варто його приймати зараз?[8]Шаблон:Кінець цитатиТаким чином, він визнав, що «керівництво країни» (Росії) — брехуни, аферисти і злодії. Але у зв'язку з важким міжнародним становищем пропонував їх пожаліти. «Бо як же це ми піднімемо руку на святе: на право влади брехати і красти» — прокоментував депутатську пропозицію Бортка російський видавник і політичний оглядач Сергій Пархоменко[9]. Після цього законопроєкт щодо скасування «строку давності» для плагіатів Держдумою було відхилено.

Режисерські роботи

  1. 1975 — Канал
  2. 1978 — Комісія з розслідування
  3. 1980 — Мій тато — ідеаліст
  4. 1984 — Без сім'ї
  5. 1984 — Блондинка за рогом
  6. 1986 — Голос (у співавт.; кіноальманах «Винятки без правил»)
  7. 1987 — Одного разу збрехавши…
  8. 1988 — Собаче серце
  9. 1991 — Афганський злам
  10. 1992 — Щасти вам, панове!
  11. 1996 — Вулиці розбитих ліхтарів (ТВ) Під псевдонімом Ян Худокормов
  12. 1998 — Цирк згорів, і клоуни розбіглися
  13. 2000 — Бандитський Петербург. Фільм 1. Барон (Серіал)
  14. 2000 — Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат (Серіал)
  15. 2003 — Ідіот (Серіал)
  16. 2005 — Майстер та Маргарита (серіал)
  17. 2009 — Тарас Бульба
  18. 2011 — Петро Перший. Заповіт
  19. 2017 — Про кохання

Див. також

Примітки

Література

  • Тримбач С. В. Бортко Володимир Володимирович // Шаблон:ЕСУ/3 — С. 371.

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Фільми Володимира Бортка