-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Рогозін Дмитро Олегович

Матеріал з Разом
Версія від 19:59, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:OtherusesN Шаблон:Лідер Дмитро́ Оле́гович Рого́зін (Шаблон:Lang-ru; 21 грудня 1963, Москва, РРФСР) — російський політик, радіоведучий та пропагандист.

Директор Роскосмосу з 24 травня 2018 року до 15 липня 2022 року[1].

Колишній представник Росії в НАТО, колишній депутат Держдуми Росії. Заступник голови уряду Російської Федерації, відповідальний за військово-промисловий комплекс (2011—2018). Після анексії Криму Росією фігурант санкції, які передбачають заборону на в'їзд в США, Канаду, країни ЄС Швейцарію та Австралію, а також замороження активів, які перебувають на цих країнах.

Деякі оглядачі визначають Рогозіна як російського націоналіста та відвертого нациста[2], у минулому співголову партії «Родіна», котру звинувачували у розповсюджені ксенофобських настроїв в Росії.[3][4]

Фігурант бази даних центру «Миротворець»[5].

Біографія

Освіта

Країни, в яких Рогозін під санкціями

Народився 21 грудня 1963 в Москві в родині Рогозіна Олега Костянтиновича та Рогозіної (Прокоф'євої) Тамари Василівни. Батько працював в Міністерстві Оборони СРСР, генерал-лейтенант у відставці, професор, науковий співробітник РАН. Мати, пенсіонерка, у минулому — лікар-стоматолог.

Рогозін вчився в спеціалізованій московській школі № 59 з поглибленим вивченням французької мови, після закінчення котрої поступив на міжнародне відділення факультету журналістики Московського державного університету. У 1985 році протягом 5 місяців був на переддипломній практиці на Кубі, де вивчав методи американської і кубинської пропаганди в засобах масової інформації і кіно. У 1986 році після закінчення університету працював у Комітеті молодіжних організацій (КМО) СРСР під егідою комсомолу.

З серпня 1990 року працював президентом гуманітарно-освітньої спілки «Апріорі». З 1990 по серпень 1993 року був віцепрезидентом акціонерного товариства «РАУ-корпорація». У травні 1990 року Рогозін організував Асоціацію молодих політичних діячів СРСР (з 1991 — Росії) «Форум-90» і двічі обирався її президентом. У лютому 1991 р. вступив в Конституційно-демократичну партію — Партію народної свободи (КДП-ПНС), а в червні того ж року був обраний заступником голови партії. Під час спроби перевороту ГКЧП підтримав президента Єльцина, стояв в оточенні біля Білого Дому.

Політична діяльність

У лютому 1992 року був заступником голови правління Російських народних зборів, заснованих націоналістичними організаціями Росії. У квітні того ж року заснував «Союз відродження Росії», ставши членом його політради. Вже восени 1992 року політрада була перетворена на «Оргкомітет Союзу відродження Росії», а 30 січня 1993 року на установчій конференції Рогозін був обраний одним із співголів Союзу. У березні 1993 став засновником та головою Конгресу російських громад, який мав представляти інтереси російських і російськомовних жителів країн «ближнього зарубіжжя». У 1995 р. від цього конгресу балотувався до Держдуми, але не подолав бар'єр у 5 %. На довиборах в Думу 23 травня 1997 р. балотувався у Воронезькій області і став депутатом, приєднався до фракції «Російські регіони». 23 квітня 1997 р. обраний заступником голови Комітету Держдуми Росії у справах національностей. На наступних виборах у вересні 1999 р. був знову обраний депутатом і у 2000 р. увійшов до складу депутатської групи «Народний депутат»; пізніше того ж року очолював Комітет держдуми з міжнародних справ.

У 2001 р. Рогозін був обраний заступником голови «Народної партії» РФ. Ініціював законопроєкти про визнання незалежності Абхазії, виступав проти співпраці Росії з Радою Європи. Указом президента РФ в липні 2002 р. був призначений спецпредставником президента у Калінінградській області. У 2003 р. вступив до Національно-патріотичного союзу «Родіна» і вже в вересні цього ж року балотувався від цієї партії до Держдуми, був обраний і на засіданні фракції партії висувався кандидатом на посаду віцеспікера думи. У 2004 р. працював у Комітеті держдуми з міжнародних справ. Пізніше, за власним визнанням, перейшов у опозицію до «Єдиної Росії». Дмитра Рогозіна та «Родіну» було жорстко розкритиковано за використання ксенофобських передвиборних рекламних роликів партії — Федерація єврейських громад Росії звинуватила партію у поширенні фашизму в суспільстві, а мер Москви Лужков назвав її чорносотенною. Попри це, партія балотувалася на виборах 2005 р. його батько Олег Костянтинович Рогозін був обраний депутатом від Івановської області.

У 2006 р. проти партії «Родіна» почалася справжня кампанія — її знімали з виборів у регіонах Росії за постановою судів та за порушення виборчого законодавства. Того ж року Рогозін вийшов із складу керівництва партії «Родіна», а в квітні 2007 р. оголосив про створення нової партії «Велика Росія», до якої ввійшли колишні члени «Родіни», «Конгресу російських громад» та ДПНІ. У керівних органах партії Рогозін участі не брав, однак мав намір балотуватися від неї до Державної думи. 9 січня 2008 р. указом Президента Путіна був призначений представником Росії при НАТО у Брюсселі.

23 вересня 2023 року губернатор тимчасово окупованої росіянами Запорізької області Євген Балицький призначив Рогозіна "сенатором"[6][7].

Інциденти

8 травня 2014 року літаку, яким Рогозін летів до тимчасово окупованого Придністров'я, було заборонено перетинати повітряний простір України, і він вимушений був летіти через Болгарію та Румунію[8]. Наступного дня Румунія також закрила для цього літака свій повітряний простір через введення персональних санкцій з боку Європейського союзу, а сам Рогозін заявив, що наступного разу летітиме на Ту-160, а також додав, що вилітає попри заборону. Літак і справді перетнув кордон України, але за деякий час він повернувся до Кишинева[9], що відбулось, за інформацією російських ЗМІ, за допомогою двох українських МіГ-29[10]. Згодом також рейсовим літаком повернулись й інші представники делегації Російської Федерації[11].

21 грудня 2022 року під час святкування власного дня народження Дмитро дістав поранення в ресторані «Шеш-беш» у окупованому Донецьку, нібито після обстрілу з боку України.[12]

Санкції

17 березня 2014 року щодо Рогозіна, серед інших російських і українських політиків, були введені санкції за публічні заклики до анексії Криму, які передбачають заборону на в'їзд до США, Канади, країн ЄС, Швейцарії та Австралії, а також арешт активів, які перебувають на територіях цих країн.[13] Рогозін заявив, що ні рахунків, ні нерухомості за межами Росії не має.[14]

29 грудня 2015 року СБУ оголосила Рогозіна персоною нон грата в Україні, йому заборонили в'їзд до країни.[15]

З 21 червня 2018 року Рогозін знаходиться в санкційному списку України.[16][17]

Наприкінці жовтня 2018 року НАСА запросило Рогозіна відвідати США. Це було спробою зберегти відносини, проте під тиском критики з боку сенаторів на початку січня 2019 року директор Джим Брайденстайн скасував візит.[18][19]

Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація

  1. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/15/7358299/

  2. ↑ Юрій Фельштинський: Інтерв'ю «Каспаров.ру» 6.08.2014
  3. ↑ Дмитрий Рогозин — его превосходительство националист.
  4. ↑ Марк Урнов: 'В России существует опасность сползания к фашизму'
  5. ↑ Центр «Миротворець»: Рогозін Дмитро Олегович
  6. ↑ https://www.rbc.ua/rus/news/rogozina-zrobili-senatorom-okupovanoyi-zaporizkoyi-1695472929.html

  7. ↑ https://meduza.io/news/2023/09/23/dmitriy-rogozin-stal-senatorom-ot-anneksirovannoy-zaporozhskoy-oblasti

  8. ↑ Російському віце-прем'єру заборонили летіти до Молдови через Україну. ТВі. 08.05.2014.
  9. ↑ Румунія закрила свій повітряний простір для російського чиновника. ТВі. 09.05.2014.
  10. ↑ Украина принудительно посадила борт с Мединским при помощи двух МиГ-29. РИА Новости. 09.05.2014. Шаблон:Ref-ru
  11. ↑ Самолёт с российскими политиками, которых ранее не пропустили через воздушное пространство Украины, приземлился в Москве. RT. 09.05.2014. Шаблон:Ref-ru
  12. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2022/12/22/7381818/

  13. ↑ https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32020R0398&from=EN

  14. ↑ http://www.ntv.ru/novosti/861716/

  15. ↑ https://apostrophe.ua/news/society/accidents/2015-12-30/v-ukrainu-zapretili-vyezd-evrodeputatu-i-prostrelivshemu-sebe-nogu-rogozinu/45877

  16. ↑ https://www.president.gov.ua/documents/1762018-24362

  17. ↑ https://sanctions.nazk.gov.ua/sanction-person/4008/

  18. ↑ https://www.usatoday.com/story/news/politics/2019/01/04/nasa-head-rescinds-invite-russian-official-sanctioned-washington/2466540002/

  19. ↑ https://www.washingtonpost.com/technology/2019/01/05/nasa-administrator-rescinds-invitation-russian-counterpart-after-backlash-capitol-hill/?noredirect=on

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Рогозін_Дмитро_Олегович&oldid=8184