-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бакланова Олеся Олександрівна

Матеріал з Разом
Версія від 20:25, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бакланова Олеся Олександрівна
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Оле́ся[1] Олекса́ндрівна Бакла́нова ( , с. Караван-Солодкий, Марківський район, Луганська область — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, м. Донецьк, Україна) — українська військовослужбовиця; стрільчиня 92-ї окремої механізованої бригади; учасниця російсько-української війни; старший солдат. Псевдо — «Мала».

Президентом України нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Життєпис

Народилася 11 січня 1999 року у селі Караван-Солодкий (Марківський район, Луганська область)[2]. Закінчила загальноосвітню школу[3]. Любила техніку й мотоцикли; з початком війни очолила волонтерський рух у школі з плетіння сіток для фронту. З 2016 року навчалася у Старобільському коледжі ЛНАУ за спеціальністю «технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»[3][2]. Грала на гітарі та співалаШаблон:Sfn, ходила в походи[4].

У січні 2018 року, як тільки стала повнолітньою, перевелася на заочну форму навчання та вступила на контрактну військову службу до лав Збройних сил України[1]. Пройшла підготовку на Яворівському військовому полігоні у Старичах. Солдатка, стрільчиня 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, воювала поблизу Мар'їнки та Авдіївки[3]. У день загибелі дівчина підписала рапорт про те, щоб їхати складати сесію[2].

З травня 2018 року брала участь у боях на Шахті «Бутівка» на околицях Донецька[4]. 10 жовтня 2018 року несла бойове чергування на позиції Шахта «Бутівка» в районі села Спартак Ясинуватського району Донецької області. Загинула під вечір на бойовій позиції біля шахти — за 300 метрів від позицій противника. Зазнала смертельного кульового поранення, коли визирнула з бійниці для огляду бойових позицій через прилад нічного бачення[2]. За іншою інформацією, Олеся отримала множинні осколкові поранення, коли противник обстрілював позицій українських військових з протитанкових гранатометів[3].

14 жовтня 2018 року похована в рідному селі Караван-Солодкий на Луганщині[2]; в Марківському районі оголошено жалобу[4].

Без Олесі лишились батьки і брат[4].

Нагороди та вшанування

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

https://www.youtube.com/watch?v=CJ3TTat8S90

Шаблон:Учасники РУВШаблон:Портали