-
Алдошин Максим Олександрович
| Алдошин Максим Олександрович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Макси́м Олекса́ндрович Алдо́шин (17 червня 1991, Миколаїв — 7 серпня 2014, Красноармійськ, Покровський район, Донецька область) — український військовик, солдат Військової служби правопорядку Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис
Народився 1991 року у місті Миколаїв. Навчався з 1998 по 2001 у Миколаївській ЗОШ номер 20. У 2001 році вступив до Миколаївської гуманітарної гімназії 41. Після 9 класу випустився у 2006 році і склав іспити в політехнічний коледж.
Закінчив Миколаївський політехнічний коледж, 2010-го року поступив до Луганського університету ім. Дідоренка. З початком бойових дій на 5-у курсі пішов за контрактом до лав ЗСУ.
Водій-стрілець взводу охорони та патрульно-постової служби Миколаївського зонального відділу ВСП.
6 серпня з Донецької прокуратури надійшло повідомлення — про можливі правопорушення на блокпосту поблизу Первомайська. Для з'ясування обставин виїхали майор юстиції Михайло Кондратьєв, молодший сержант Ігор Діордіца, старший солдат Максим Трачук та водій-солдат Максим Алдошин. Біля села Опитне УАЗ, яким він керував, потрапив в засідку терористів.
Після цього Кондратьєв наказав їхати до села Піски, неподалік залізничного мосту автомобіль потрапив під шквальний обстріл терористами з лісосмуги — із обидвох боків дороги. Майор Кондратьєв зазнав смертельного поранення в голову, інші вояки — різного ступеня тяжкості. Алдошин, незважаючи на поранення, намагався від'їхати, втрачаючи при цьому кілька разів свідомість. Зміг вивести автомобіль у безпечне місце, врятувавши цим життя двох співслужбовців, що перебували в автомобілі. Молодший сержант Діордіца надавав медичну допомогу іншим воякам, будучи серйозно пораненим в шию; на трьох була лише одна ампула з ліками, уколи робили, аж доки не зламалася голка. Під обстрілом терористів рятувальники вивезли Трачука та Діордіцу. Максима, який відповз на 400 метрів від місця події, знайшли пізніше та, важко пораненого, доставили у лікарню міста Красноармійська. Алдошин помер у військовому шпиталі.
10 серпня 2014 року похований на Балабанівському кладовищі міста Миколаєва[1].
Без сина лишилась мама.
Нагороди
8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вшанування пам'яті
- 3 жовтня 2014-го на території Миколаївського політехнічного коледжу посадили алею в пам'ять про Максима Алдошина — випускника закладу[2].
- У Миколаєві на будинку за адресою Миколаївська, 24, де жив загиблий в АТО воїн, відкрили меморіальну дошку[3].
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 8, місце 24.
- вшановується 7 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[4]
Примітки
Посилання
- Указ Президента № 640/2014
- Алдошин Максим Олександрович
- Хто, якщо не я!
- Микола Романчук: Максим Алдошин загинув в ім'я того, щоб процвітала незалежна Україна
- Немає в країні сім'ї такої, де б не пам'ятали свого Героя
- ↑
https://ukraine-memorial.org/ua/biography/aldoshin-maksim-oleksandrovich/
- ↑
http://www.mil.gov.ua/news/2014/10/03/u-mikolaevi-vidkrili-aleyu-na-chest-zagiblogo-v-ato-geroya/
- ↑ В Николаеве на доме, где жил погибший в АТО герой, открыли памятную доску Шаблон:Ref-ru
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих українських захисників. Дзвін Пам'яті пролунав 25 разів…