-
Амелін Артем Андрійович
| Артем Амелін Артем Андрійович Амелін | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Артем Андрійович Амелін (20 серпня 1994, м. Полтава, Україна — 25 лютого 2022, Луганська область) — український військовослужбовець, старший солдат роти оперативного призначення 4 БрОП Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно).
Життєпис
Артем Амелін народився 20 серпня 1994 року в місті Полтаві.
Закінчив Полтавське професійно-технічне училище № 23 (2013). Працював газозварювальником на одному з підприємств родинного міста.
У червні 2021 року після закінчення проходження військової строкової служби уклав контракт про проходження служби у гостомельській бригаді Національної гвардії України.
24 лютого 2022 року у складі 4-ї бригада оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну старший солдат Амелін приступив до виконання бойового завдання в одному з найнебезпечніших районів ООС — на околицях смт Трьохізбенки Щастинського району на Луганщині.
25 лютого 2022 року, коли ворог уже був у небезпечній близькості до гвардійських позицій, він під обстрілом спромігся дістатися до станкового протитанкового гранатомета й попри те, що у нього вже був пошкоджений оптичний приціл, влучним пострілом поцілив у башту російського танка, заклинивши її. Застосовуючи щільний вогонь 82-мм мінометів, ворог почав розгортати свою колону у бойовий порядок. Один з танків прорвався на спостережні пости, де намагався розчавити гвардійців, які відходили на запасні вогневі позиції. Старший солдат Амелін підповз до ворожої машини та одну за одною метнув у неї дві протитанкові гранати, підбивши танк. При цьому боєць дістав осколкове поранення, та попри біль продовжив прикривати відхід і перегрупування своїх однополчан. Згодом неподалік вдарили нові рашистські снаряди й Артем дістав множинні осколкові поранення в районі с. Трьохізбенка, що на Луганщині[1]. Побратими одразу надали йому домедичну допомогу й навіть довезли живим до шпиталю, але під час проведення реанімаційних заходів він помер.
Нагороди
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (25 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
- орден «За мужність» III ступеня (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Примітки
Джерела
- Мета вища за життя: Історія Героїв України Артема Амеліна та Олександра Тимченка // Національна гвардія України.
- Дробишева, Т. У бою під Трьохізбенкою гвардієць Артем Амелін підбив два ворожі танки // АрміяInform. — 2022. — 25 квітня.
Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub