Адам Осмаєв

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адам Осмаєв
Майор
Шаблон:Wikidata/p373

Ада́м Осма́єв (Шаблон:Lang-ru, чеч. ОсмагӀеран Адам, нар. 2 травня 1981, Грозний, ЧІАРСР) — чеченський військовик, майор Збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія. Був звинувачений у спробі замаху на Президента Росії Володимира Путіна. У лютому 2015 року під час війни на сході України очолив Міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва.

Життєпис

Адам Осмаєв народився 2 травня 1981 року (за іншими даними — 1984 року) у Грозному. Виходець із заможної родини гірських чеченців. Його батько займався нафтовим бізнесом, а дядько обіймав посаду голови парламенту Чечні у 1996—1998 рр., працюючи в Раді Федерації.[1][2]

У 1996 р. родина Осмаєвих переїхала до Москви, де Адам вступив до Московського державного інституту міжнародних відносин, а у 1999 р. деякий час навчався у Букінгемському університеті Великої Британії, звідки був відрахований.[3] Після цього він мешкав у Москві та регулярно навідував Чечню. У 2005 р. виїхав з Чечні.

Перший арешт

У ніч на 9 травня 2007 р. у Москві, по вул. Профсоюзній, була виявлена легкова машина, нашпигована вибухівкою. За версією ФСБ терористи планували використати цю машину для замаху на главу Чечні Рамзана Кадирова. У цій справі було затримано чотирьох чеченців: Лорса Хамієва, Руслана Мусаєва, Умара Батукаєва та Адама Осмаєва, який на той час працював топ-менеджером однієї з торговельних компаній.[4] Невдовзі Осмаєва відпустили за підпискою про невиїзд[5] Адам виїхав з Росії, проте вже влітку 2007 р. був заочно заарештований Лефортівським райсудом Москви та оголошений до міжнародного розшуку за «підготовку теракту».[6].

Другий арешт

У 2011 р. прибув до Одеси. Згідно з версією СБУ Осмаєв, разом із чеченцем Русланом Мадаєвим та казахом Іллею П'янзіним займався виготовленням вибухівки малої потужності. У січні 2012 р. вибух однієї з бомб призвів до загибелі Мадаєва та пожежі у квартирі, де зберігалась вибухівка. 27 лютого в СБУ заявили, що російські і українські спецслужби затриманням в Одесі попередили плани терористів (Осмаєва та П'янзіна) з підготовки замаху на Путіна після президентських виборів у Росії.[7] У лютому того ж року, за наводкою СБУ, ФСБ виявила у Підмосков'ї бочку з вибухівкою та детонаторами. У квітні 2012 р. Лефортівський райсуд Москви заочно заарештував Осмаєва і П'янзіна, а в серпні Апеляційний суд Одеської області ухвалив рішення про екстрадицію заарештованих до Росії[8] 25 серпня 2012 р. П'янзіна відправили до Москви, де у серпні 2013 р. засудили до 10 років позбавлення волі.[9] Натомість в справу Осмаєва втрутився Європейський суд з прав людини, який рекомендував українській владі не видавати затриманого Росії, чим задовольнив клопотання адвокатів, які заявляли, що у Росії Осмаєв може бути підданий тортурам.[10].

Після перемоги Революції Гідності дружина Осмаєва Аміна Окуєва звернулась до нової української влади з проханням визнати чоловіка політичним в'язнем. 31 жовтня 2014 року прокуратура відкликала звинувачення у тероризмі (замах на В. Путіна) за недостатністю доказів[11]. 18 листопада того ж року Приморський районний суд Одеси визнав Осмаєва винним за двома звинуваченнями: використання фальшивого паспорта та незаконне поводження із вибухівкою. Термін, який Осмаєв провів за ґратами (2 роки і 9 місяців) суд визнав достатнім покаранням.

Після загибелі 2 лютого 2015 року Іси Мунаєва, командира Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва, Адам Осмаєв перебрав на себе обов'язки комбата[12].

Замах на життя

1 червня 2017-го у Києві стався замах на життя Адама Осмаєва. За даними поліції, нападник під виглядом іноземного журналіста Le Monde Алекса Вернера втерся у довіру під приводом проведення інтерв'ю та домовився про зустріч[13]. Коли Осмаєв з дружиною Аміною Окуєвою зустрілись з нападником на вулиці Кирилівській, той дістав з коробки пістолет «Глок» і вистрілив в груди Осмаєву, після чого дружина Адама Аміна Окуєва з нагородного пістолета марки ПМ чотири рази вистрілила в нападника. Обох поранених доставили до 17 лікарні міста Києва[14].

Стан Адама Осмаєва після замаху був важким, у нього була зламана ключиця, пробиті легені та нирка. Нападник мав чотири кульових поранення, йому було видалено частину легень, в хребті застрягла куля[15].

Згодом стало відомо, що нападником є Артур Денісултанов-Курмакаєв, якого ЗМІ пов'язують з вбивством колишнього охоронця Рамзана Кадирова Шаблон:Не перекладено у Відні 2009 року, де останній просив політичного притулку[16].

За словами Антона Геращенка, у нападника було знайдено документи громадянина України — Дакара Олександра Венусовича, 1958 року народження. Паспорт був отриманий ним 10 лютого 2016 року, закордонний паспорт — 15 лютого 2016 року, довідку про ідентифікаційний код — 11 лютого 2016 року[17].

8 червня 2017 року Адам Осмаєв був виписаний з лікарні. Того ж дня він та його дружина отримали нагороди від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова: Адам був нагороджений спеціальним годинником, а Аміна — новим пістолетом Glock-43[18].

Другий замах на життя

30 жовтня 2017 року на Адама і його дружину Аміну було скоєно повторний замах. Їхній автомобіль було розстріляно на залізничному переїзді неподалік села Глеваха у Київській області[19]. У результаті замаху Адама було поранено, його дружина Аміна від отриманих поранень загинула[20]. Поліція оголосила на Київщині план «перехоплення» і відкрила кримінальне провадження за статтею «умисне вбивство». Слідство розглядає дві основні версії вбивства Аміни Окуєвої — це дії російських спецслужб, а друга — це дії осіб, які перебувають на території Чеченської республіки. За кілька годин після замаху правоохоронці повідомили, що розшукують двох чоловіків, які вчинили напад на подружжя.[21]

2 листопада 2017 р. в ефірі ток-шоу «Право на владу» на каналі «1+1» Адам Осмаєв заявив, що не має претензій до українських спецслужб через загибель його дружини, ветерана АТО Аміни Окуєвої.

Шаблон:Цитата

У лютому 2020 р. чеченський політемігрант Маміхан Умаров в інтерв'ю ютюб-каналу «Свободный» розповів про те, що з 2017 р. співпрацював з українськими спецслужбами, зокрема, попередив Ігоря Мосійчука та Адама Осмаєва про одержання замовлення з Чечні на їх вбивство. Був головним свідком у справах: про напад на Аміну Окуєву і її чоловіка Адама Осмаєва (30 жовтня 2017 року невідомі розстріляли їхнє авто під Києвом — Окуєва загинула, Осмаєв зазнав поранення) та теракту в Києві під телеканалом «Еспресо» (25 жовтня 2017, на тоді ще народного депутата Мосійчука вчинили замах: його поранено, в результаті якого загинули кілька людей)[22].

Примітки

Див. також


Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ «Студент МГИМО готовил покушение на Путина?» // Новая газета, 29.02.2012;
  2. ↑ Постановление № 185 Совета федерации Федерального собрания Российской Федерации. О прекращении полномочий членов Совета федерации Федерального собрания Российской Федерации, 20.05.1998
  3. ↑ Suspicions Cloud Purported Plot to Kill Putin // The Moscow Times, 28.02.2012
  4. ↑ «Дело о теракте осталось без концепции» // Коммерсантъ, 12.05.2007.
  5. ↑ «Взрыв бомбы в Киеве навел на мину в Москве» // Коммерсант, 28.02.2012.
  6. ↑ «Спецслужбы Украины и России сорвали планы террористов, готовивших покушение на Владимира Путина» // Первый канал, 27.02.2012.
  7. ↑ https://24tv.ua/odin_z_poranenih_u_strilyanini_v_kiyevi__obvinuvacheniy_v_zamahu_na_putina__zmi_n824764

  8. ↑ «Суд в Одессе принял окончательное решение экстрадировать Осмаева в РФ» // РИА Новости, 14.08.2012
  9. ↑ «Евросуд не успел к экстрадиции» // Коммерсант, 27.08.2012.
  10. ↑ «Запрет Европейского суда на экстрадицию Осмаева застал Россию врасплох» // Полит.ру, 21.08.2012.
  11. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=wF3AwywYbVU

  12. ↑ http://www.unian.ua/war/1039611-batalyon-imeni-dudaeva-ocholiv-adam-osmaev-yakogo-zvinuvachuvali-v-pidgotovtsi-zamahu-na-putina.html

  13. ↑ https://www.facebook.com/artem.shevchenko.9/posts/10213451435062755

  14. ↑ https://www.rbc.ua/ukr/news/strelba-podole-zhertvoy-okazalsya-rossiyanin-1496331027.html

  15. ↑ https://www.facebook.com/Amina.Okueva/posts/918784484928644

  16. ↑ http://news.liga.net/news/incident/14762347-strelyavshiy_geroev_ato_okazalsya_lichnym_killerom_kadyrova_smi.htm

  17. ↑ https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1391602784259898&set=a.673865036033680.1073741827.100002305693349&type=3&theater

  18. ↑ https://www.5.ua/suspilstvo/avakov-nahorodyv-okuievu-novenkym-pistoletom-glock43-foto-147476.html

  19. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news/28824746.html

  20. ↑ https://ua.censor.net.ua/news/461058/unaslidok_dyversiyinogo_napadu_pid_kyyevom_zagynula_amina_okuyeva
  21. ↑ https://24tv.ua/vbivstvo_amini_okuyevoyi_zyavilasya_persha_informatsiya_pro_vbivts_n883514

  22. ↑ https://espreso.tv/news/2020/07/05/u_vidni_zastrelyly_svidka_u_spravi_vybukhu_poryad_z_telekanalom_quotespresoquot

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Адам_Осмаєв&oldid=25988